17 січня 2024 року м. Київ № 320/44917/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука В.В., розглянувши заяву відповідача про розгляд за загальними правилами позовного провадження адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною
бездіяльність, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем до суду подано клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування вказаних клопотань відповідачем зазначено, що рішення у дані справі має важливе значення не лише для учасників справи, а й для осіб які брали участь в електронному анонімному тестуванні в рамках кваліфікаційного іспиту стосовно отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся у період з 13 по 15 червня 2023 року. Також відповідачем зазначено, що питання вжиття норм матеріального права при розгляді даної справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки на сьогодні відсутня практика Верховного Суду щодо повноважень Комісії оголосити перерву в засіданні за результатом складання кваліфікаційного іспиту, у разі якщо наявні сумніви щодо доброчесності особи-кандидата та відкриття кримінального провадження за фактом можливого втручання в систему програмного забезпечення анонімного тестування.
Частиною третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав розгляду справи за загальними правилами позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин у даній справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Копію ухвали направити учасникам справи по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Жук Р.В.