ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" січня 2024 р. справа № 300/3594/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу у подвійному розмірі та здійснити виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з дати призначення пенсії з урахуванням страхового стажу зарахованого в подвійному розмірі; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з урахуванням перерахованої пенсії нарахувати грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язати відповідача, після перерахунку, здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 05.05.2023 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі, здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням такого подвійного розміру стажу, нарахувати та виплатити грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. За результатом розгляду заяви позивача від 05.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 30.05.2023 за № 4804-4326/Л-02/8-0900/23 рекомендувало ОСОБА_1 звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за місцем перебування на обліку. Представник позивача вважає такі відповідача протиправними, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення” не передбачено обмежень щодо застосування статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2. Також статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не скасовує статтю 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та не зупиняє її дію. Так, статтею 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Згідно листів Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2005 № 10, Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 16918/02-20 надано роз'яснення щодо зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі часу роботи у кабінетах інфекційних захворювань. Отже, позивач має право на зарахування період її роботи з на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Окрім цього, пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” також передбачено виплату ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
Ухвалою від 03.08.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.08.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 0900-0902-7/39579 від 17.08.2023 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 звернулася 07.03.2023 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка була розглянута за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій та Кіровоградських областях. На підставі рішення від 14.03.2023 № 121130004460 позивачу призначено пенсію за віком з 13.02.2023. В заяві від 07.03.2023 ОСОБА_1 самостійно зазначила адресу місця реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 . Так, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та всі матеріали електронної пенсійної справи знаходяться за місцем реєстрації пенсіонера. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не розглядало заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023, розрахунок стажу не проводило. Щодо заяви від 05.05.2023 про перерахунок пенсії, то така заява розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки заява не відповідала формі, встановленій Порядком № 22-1. Щодо перерахунку стажу, то таке право позивач набуде після двох років після призначення пенсії, оскільки ОСОБА_1 продовжує працювати. Окрім цього, позивач зверталась із заявою від 07.03.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відсутні підстави для врахування до стажу роботи періодів роботи з 01.01.2004 по 28.02.2023 у подвійному розмірі. Щодо вимоги про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, то представник відповідача вказав на передчасність такої вимоги, оскільки спочатку необхідно зарахувати до стажу період робот на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 49-60).
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 07.03.2023 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в якій зазначила адресу місця реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 41-42).
За результатом розгляду заяви від 07.03.2023 за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій та Кіровоградських областях прийнято рішення від 14.03.2023 № 121130004460 про призначення позивачу пенсії за віком з 13.02.2023. Страховий стаж ОСОБА_1 на час призначення пенсії становив 42 роки 4 місяці 28 днів. Стаж роботи позивача з 11.05.1990 по 28.02.2023 зарахований в ординарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 43-44).
05.05.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 05.05.2023 про перерахунок стажу роботи у подвійному розмірі, перерахунок та виплату призначеної пенсії із врахуванням у подвійному розмірі стажу роботи, призначення та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно вказаної заяви від 05.05.2023 ОСОБА_1 просила відповідача: зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по дату звернення з завою про призначення пенсії за віком, тобто по 07.03.2023; здійснити з дати призначення пенсії перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії із врахуванням у подвійному розмірі стажу роботу на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023; з урахуванням перерахованої пенсії, нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій призначених позивачу (а.с. 17-21).
Листом № 4804-4326/Л-02/8-0900/23 від 30.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомлено ОСОБА_1 , що позивач, як одержувач пенсії, на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не перебуває, тому рекомендовано ОСОБА_1 подати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с. 22).
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу у подвійному розмірі та здійснити виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, представник позивача звернулася до суду цим позовом, в якому просить суд зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з дати призначення пенсії з урахуванням страхового стажу зарахованого в подвійному розмірі; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з урахуванням перерахованої пенсії нарахувати грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язати відповідача, після перерахунку, здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон №1058.
Відповідно до статті 24 Закону України № 1058, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 11.05.1990 прийнята на посаду лікаря-інфекціоніста лікарні ім. В.І.Леніна міста Лисичанськ; з 30.11.2013 звільнена у зв'язку з переводом в Лисичанський комунальний лікувально-профілактичний заклад «Центральна міська лікарня ім. Тітова» на посаду лікаря-інфекціоніста міської консультативно-діагностичної поліклініки; з 01.04.2020 переведена на посаду лікаря-інфекціоніста інфекційного відділення Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (а.с. 13-16).
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788.
Так, згідно з статтею 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності з 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004.
За правилами статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та в силу приписів пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.
Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 № 1191.
Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Судом встановлено, що 05.05.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 05.05.2023 про перерахунок стажу роботи у подвійному розмірі, перерахунок та виплату призначеної пенсії із врахуванням у подвійному розмірі стажу роботи, призначення та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно вказаної заяви від 05.05.2023 ОСОБА_1 просила відповідача: зарахувати до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по дату звернення з завою про призначення пенсії за віком, тобто по 07.03.2023; здійснити з дати призначення пенсії перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії із врахуванням у подвійному розмірі стажу роботу на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023; з урахуванням перерахованої пенсії, нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій призначених позивачу (а.с. 17-21).
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом № 4804-4326/Л-02/8-0900/23 від 30.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило, що позивач, як одержувач пенсії, на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не перебуває, тому рекомендовано ОСОБА_1 подати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с. 22).
Суд звертає увагу на те, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не прийняло жодного рішення, а лише розглянуло вказану заяву від 05.05.2023 в порядку, передбаченому Закону України “Про звернення громадян”.
Водночас, частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Так, пунктом 4.3 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Таким чином, нормами як Закону № 1058-IV, так і Порядку № 22-1, передбачена обов'язковість прийняття територіальний орган Пенсійного фонду рішення за результатом розгляду заяви особи про перерахунок пенсії, яке видається або направляється особі.
В спірному випадку ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 05.05.2023 про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги.
За вказаних обставин, пенсійний орган був зобов'язаний розглянути заяву позивача від 05.05.2023 по суті, надати оцінку зазначеним в заяві обставинам та прийняти рішення про зарахування чи відмову в зарахуванні у подвійному розмірі стажу роботу на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023, про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Вирішення питання про виплату чи відмову у виплаті грошової допомоги також має бути у формі рішення пенсійного органу.
Саме такий алгоритм дій пенсійного органу щодо розгляду заяв про перерахунок пенсії встановлений Порядком № 22-1.
Так, згідно з пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Щодо доводів відповідача про те, що заява ОСОБА_1 від 05.05.2023 про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги не відповідає формі, встановленій Порядку № 22-1, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Подання громадянином заяви довільної форми не виключає ймовірності вирішення територіальним органом ПФУ порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення як-то передбачено частиною п'ятою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, згідно з правовим висновком Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №748/696/17, якщо зміст звернення очевидно дає змогу оцінити намір заявника та у разі долучення до звернення усіх необхідних документів, то вимога адміністративного органу про форму заяви є надмірним формалізмом.
Такий висновок Верховного Суду також зазначений в постанові від 16.12.2021 у справі № 500/1879/20: «…Відмовивши ОСОБА_2 в розгляді її заяви по суті з прийняттям відповідного рішення, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивачки, як пенсіонерки (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій)…».
Суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли подання заявником звернення довільної форми (але з чітко окресленим питанням та з достатнім обсягом необхідних документів) не звільняє пенсійний орган від виконання обов'язку прийняти рішення по суті питання про призначення пенсії (перерахунок пенсії, перегляд розміру вперше призначеної пенсії).
В спірному випадку, з огляду на зміст заяви ОСОБА_1 від 05.05.2023, позивач чітко визначила питання, які підлягали вирішенню пенсійним органом, та вказала, що її заяву необхідно розглянути з врахуванням вже поданих первинно документів до заяви від 07.03.2023.
Кваліфікуючи вчинені в спірних правовідносинах управлінські волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
За змістом правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а, постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, то суд звертає увагу на те, що абзацом другим пункту 1.5 розділу І Порядку № 22-1 визначено, що внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709) та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709) та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством “Укрпошта” з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб. Виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
В спірному випадку, в матеріалах справи міститься довідка від 30.06.2022 № 2615-5001816973 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно якої зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Таким чином, ОСОБА_1 підставно звернулася із заявою від 05.05.2023 до сервісного центру Пенсійного фонду України за місцем свого фактичного проживання.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, з врахуванням вказаних правових позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що за заявою ОСОБА_1 від 05.05.2023 відповідач допустив бездіяльність, оскільки відсутня подія прийняття рішення в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка за своїм змістом відповідає ознакам протиправної.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Водночас, суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не була надана належна оцінка, або взагалі такі документи не досліджувалися в передбаченому порядку. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду по суті відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV та розділу IV Порядку № 22-1 заяви ОСОБА_1 від 05.05.2023 про перерахунок пенсії, а тому ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2023 про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
Отже, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити зарахування до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-інфекціоніста з 11.05.1990 по 07.03.2023 у подвійному розмірі, здійснити перерахунок з дати призначення пенсії з урахуванням страхового стажу зарахованого в подвійному розмірі та нарахувати грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, здійснити виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 09.06.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. (а.с. 1).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 805,2 грн. (536,8 +268,4 (536,8 / 2)).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 26, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нерозгляду по суті відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заяви ОСОБА_1 від 05.05.2023 про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2023 про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.