про залишення позовної заяви без розгляду
23 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/9613/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 від 20.12.2022 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 від 20.12.2022 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
13 листопада 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Однак, після відкриття провадження в даній справі, суддею встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 171 КАС України.
Позовну заяву у відповідності до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року після відкриття провадження у справі залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України. Для усунення виявлених після відкриття провадження недоліків адміністративного позову позивачу необхідно було надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
22 січня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповідно до якого представник зазначив, що предметом розгляду даної адміністративної справи є неналежний розрахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року. Відповідно до статті 55 частини 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вважає, що вказані вище норми Законів визначають спеціальні строки та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Посилалася на висновки Верховного суду у постанові від 16 жовтня 2023 року у справі № 200/18159/21, які процитувала у заяві.
Розглянувши подану заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 від 20.12.2022 станом на 05 березня 2019 року про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
Суд зазначає, що пенсія є періодичним платежем, отже про неналежний її розмір позивач мав знати протягом часу її отримання, в даному випадку - 01 січня 2018 року.
Разом з тим, цей позов поданий до суду 07 листопада 2023, тобто, з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин, більш як на 5 років.
Як вбачається із КП «Діловодство спеціалізованого суду», рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 260/4547/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що ОСОБА_1 06.06.2023 звернувся з позовом про перерахунок пенсії на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 з 01.04.2019 (адміністративна справа № 260/4547/23). До позовної заяви позивачем подано заяву від 07.02.2023, якою просив Головне управління ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 від 20.12.2022 (вказана довідка є додатком до заяви від 07.02.2023).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 14.03.2023 №1343-1088/Б-02/8-0700/23 позивача повідомлено про те, що підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки № ХР11187, наданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки немає.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області №7310-7180/Б-02/8-0700/23 від 19.09.2023 позивачу надано роз'яснення з приводу здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки №ХР11187 від 20.12.2022 листом №1343-1088/Б-02/8-0700/23 від 14.03.2023.
Вказане, на переконання суду, свідчить про обізнаність позивача про порушення його права на перерахунок пенсії на підставі довідки № ХР11187, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ще 07.02.2023.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, суд враховує пункт 43 постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, з якого слідує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого саме статтею 122 КАС України.
Також, до вказаних правовідносин помилковим застосування приписів статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, оскільки в даному спорі позовні вимоги за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року стосуються правомірності вже здійсненого перерахунку пенсії, а тому застосуванню підлягають норми статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до суду, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.
До того ж, суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема, здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Разом з тим, суд зазначає, що представник позивача не зазначила обставини та не надала доказів, що вказували б на об'єктивну неможливість звернення в суд з цим позовом у встановлений строк.
Посилання представника позивача на встановлене статтею 55 частиною 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком не обґрунтоване з таких підстав.
Вказана норма Закону визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто, вказана норма стосується нарахованих сум пенсії. Належні достовірні та допустимі докази нарахування позивачу пенсії за заявлений спірний період, а саме з 01 січня 2018 року до 31 березня 2019 року, на підставі довідки, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ХР11187 про розмір грошового забезпечення, відсутні. Також вказана вище норма стосується матеріального строку (відповідного права пенсіонера та обов'язку органу пенсійного забезпечення), а не процесуального (щодо права особи на звернення до суду).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у клопотанні про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об'єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Приписами статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до положень статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов'язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович