22 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/10831/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру, 5, код ЄДРПОУ 04053677) про визнання неправомірною відмови та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
07 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виноградівської міської ради Закарпатської області, якою просить: "1) визнати неправомірною відмову у наданні публічної інформації Виноградівською міською радою Закарпатської області на мій запит щодо надання доступу до всіх рішень (копій рішень) Виконавчого комітету Виноградівської міської ради прийнятих 28.11.2023 року та зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит з дотриманням чинного законодавства з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі; 2) визнати протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області в період з березня 2022 року по 30 листопада 2023 року, яка виражається у порушенні мого права на ознайомлення з публічною інформацією та зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області невідкладно припинити протиправну бездіяльність шляхом оприлюднення публічної інформації на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради; 3) винести окрему ухвалу щодо вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення."
18 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ч.2 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Оскільки розпорядник інформації не надав копії рішень, а вказав на можливість ознайомитися з загальнодоступного джерела - веб сайту Виноградівської міської ради він вважає його відмову неправомірною на підставі ч.2 ст. 22 ЗУ Про доступ до публічної інформації. Крім того, виходячи із існуючих обмежень в умовах воєнного стану реалізація права на доступ до публічної інформації фактично здійснюється шляхом ознайомлення громадянами з інформацією у відкритих джерелах мережі Інтернет. З огляду на вказане розпорядникам інформації рекомендовано максимально зосередити увагу над наповненням та оновленням інформації на офіційних веб-сайтах та на офіційних сторінках у соцмережах. Оскільки на веб-сайті Виноградівської міської ради він не знайшов жодної інформації про прийняття рішення щодо обмеження права на доступ до публічної інформації шляхом обмеження публікації публічної інформації на веб-сайті міської ради. Додатково, щоб впевнитися що даного рішення чи обмеження не існує - він подав запит щодо доступу до публічної інформації. По суті його запиту, розпорядник інформації підтвердив що жодних обмежень не було прийнято розпорядником інформації. Тобто розпорядник публічної інформації уже довгостроково протиправно бездіяв та не публікував публічну інформацію на веб-сайті, наприклад, проекти рішень виконкому востаннє було опубліковано 29.03.2022 року. Його бездіяльність порушує його право на ознайомлення з публічною інформацією, що і є підставою цього судового позову.
08 січня 2024 року позивачем подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що згідно публічної інформації, 28.11.2023 року відбулося засідання виконавчого комітету, на якому прийнято близько 47 рішень на близько 68 аркушах. Згідно його позиції, вся публічна інформація (яка повинна бути опублікована на вебсайті) є у Відповідача у електронному вигляді та жодних витрат для створення копії електронного документа Відповідач не несе, оскільки відсутня потреба у друці або скануванні документів. Тому припущення або аргументація відповідача, що для створення надсилання копії даних рішень мені на електронну пошту - необхідно було б сплатити якісь кошти не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, проекти рішень виконавчого комітету Виноградівської міської ради розпорядник інформації зобов'язаний був публікувати на офіційному сайті до 12.05.2022 року, але розпочав свою протиправну бездіяльність після 29.03.2022р. Тобто, як мінімум 17 проектів рішень виконавчого комітету безпідставно було не опубліковано на вебсайті. В період з січня по жовтень 2023 року розпорядник інформації не публікував та не оновлював інформацію на веб-порталі, крім даних про надані адміністративні послуги.
Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 18 грудня 2023 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Має повну адміністративну правосуб'єктність. У спірних правовідносинах вважається запитувачем інформації.
Відповідач - Виноградівська міська рада (код ЄДРПОУ: 04053667, місцезнаходження: пл. Миру, буд.5 м. Виноградів, Закарпатська область, Україна, є суб'єктом владних повноважень у сфері доступу до публічної інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Виноградівської міської ради із письмовим запитом на отримання публічної інформації у якому просив надати доступ до всіх рішень розпорядника інформації щодо провадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації прийнятих розпорядником інформації від 01.02.2022 року до 30.11.2023 року. Просить надати доступ до рішень щодо запровадження в межах вашої територіальної юрисдикції будь-яких обмежень прав та/або свобод громадян. відповідь просить надати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( а.с.8).
Виноградівська міська рада, розглянувши запит від 01.12.2023 року повідомила про розгляд запиту 07.12.2023 року №02-24/60, що в період з 01.02.2022 року до 30.11.2023 року не було прийнято жодних рішень щодо впровадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації. Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. оскільки, у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виноградівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, дотримуючись Конституції та інших законів України, в межах своєї територіальної юрисдикції не впроваджувала жодних обмежень прав та/або свобод громадян, ( а.с.4)
За іншим запитом на отримання публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивач просить надати доступ до всіх рішень Виконавчого комітету Виноградівської міської ради прийнятих 28.11.2023 року, (а.с.9).
На запит від 30 листопада 2023 року стосовно надання доступу до прийнятих рішень, листом від 06.12.2023 року №02-24/59 Виконавчий комітет Виноградівської міської ради повідомляє, що всі прийняті рішення виконавчого комітету від 28.11. 2023 року було опубліковано на сайті Виноградівської міської ради, які є в загальному доступі та з якими можна ознайомитися за наступним посиланням: https://vin-rada.gov.ua/%d1%80%d1%96%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b2%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%ba%d0%be%d0%be%d1%83/. З приводу другого абзацу запиту - просять повідомити копії яких саме рішень просить запитувач надіслати, (а.с.5).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Щодо вимоги позивача про визнання неправомірною відмову у наданні публічної інформації Виноградівською міською радою Закарпатської області на запит щодо надання доступу до всіх рішень (копій рішень) Виконавчого комітету Виноградівської міської ради прийнятих 28.11.2023 року та зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит з дотриманням чинного законодавства з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі, судом встановлено наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту преамбули Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VII (далі - Закон №2939) слідує, що він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом (ст.1 Закону №2939).
Отже, слід погодитися із позивачем, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єкта владних повноважень, як розпорядника публічної інформації.
Статтею 12 Закону №2939 визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 19 Закон №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Частинами 2 і 3 статті 23 Закону №2939 встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939).
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі "Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary" (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
За приписами статті 19 Закону №2939 , запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
У ст. 20 цього Закону України "Про інформацію" вказується, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Основними ознаками відкритої інформації є те, що доступ до неї надається будь яким зацікавленим особам, а будь яке обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється.
Таким чином, за режимом інформація буває: відкрита (публічна інформація є відкритою, крім випадків, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом встановлених законом (ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації")); з обмеженим доступом.
Найпоширенішими шляхами отримання відкритої інформації є: запити на публічну інформацію; Он-лайн ресурси: Єдиний державний веб-портал відкритих даних, Єдині та державні реєстри, Кабінет електронних сервісів; офіційні сайти органів влади, підприємств, установ, організацій; бази даних тощо.
Будь-яка інформація, яка за законом повинна бути оприлюднена, - є відкритою.
Так, наприклад, є відкритою інформація, зазначена у статті 15 Закону "Про доступ до публічної інформації", в тому числі інформація про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності і т.д.
Таким чином відповідач веде облік та накопичення інформації, яку запитував позивач у даній справі.
Як вбачається із сайту, розпорядник інформації веде облік рішень в хронологічному порядку. Отже судом встановлено, що облік запитуваної позивачем інформації відповідачем ведеться, тому суд вважає, що відповідачем було неправомірно не надано позивачу всієї інформації за його запитом № 02/24-59 від 06.12.2023 року, (а.с.5), оскільки наведене підтверджує відсутність значних інтелектуальних зусиль, необхідних для зібрання аналогічної інформації з урахуванням обов'язковості її обліку на сайті міської ради.
Згідно вимог ч.3 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, а право на звернення визначено ч.2 цієї норми.
Щодо вимоги позивача про визнання неправомірною відмову від 06.12.2023 року №02- 54/59 у наданні публічної інформації Виноградівською міською радою Закарпатської області на запит щодо надання доступу до всіх рішень (копій рішень) Виконавчого комітету Виноградівської міської ради прийнятих 28.11.2023 року, то така підлягає задоволенню частково, виходячи із того що відповідачем не відмовлено, а надано неповну інформацію на запит, що свідчить про порушення відповідачем ст. 23 ч.2 п.4, та відповідальність за яке передбачена ст. 24 цього Закону.
Враховуючи, що в межах розгляду цієї справи суд дійшов висновку про те, що відповідь на запит Виноградівської міської ради від 06.12.2023 року не містить повних відомостей та передбачених положеннями Закону №2939 обґрунтувань, тому належним способом відновлення порушених прав позивача на даний час є зобов'язання відповідача повторно розглянути запит про надання публічної інформації на запит від 30.11.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Виноградівської міської ради та зобов'язання повторно розглянути запит позивача, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області в період з березня 2022 року по 30 листопада 2023 року, яка виражається у порушенні права на ознайомлення з публічною інформацією та зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області невідкладно припинити протиправну бездіяльність шляхом оприлюднення публічної інформації на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Виноградівської міської ради із письмовим запитом на отримання публічної інформації у якому просив надати доступ до всіх рішень розпорядника інформації щодо провадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації прийнятих розпорядником інформації від 01.02.2022 року до 30.11.2023 року. Просить надати доступ до рішень щодо запровадження в межах вашої територіальної юрисдикції будь-яких обмежень прав та/або свобод громадян. відповідь просить надати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( а.с.8).
Виноградівська міська рада, розглянувши запит від 01.12.2023 року повідомила про розгляд запиту 07.12.2023 року №02-24/60, що в період з 01.02.2022 року до 30.11.2023 року не було прийнято жодних рішень щодо впровадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації. Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. оскільки, у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виноградівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, дотримуючись Конституції та інших законів України, в межах своєї територіальної юрисдикції не впроваджувала жодних обмежень прав та/або свобод громадян, (а.с.4)
Позивач у позові не наводить будь-яких відомостей щодо обмеження права на доступ до публічної інформації шляхом протиправної бездіяльності з боку відповідача та наявності рішень щодо впровадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації. По суті запиту, розпорядник інформації підтвердив, що жодних рішень щодо впровадження обмежень не було прийнято розпорядником.
Позивач стверджує, що розпорядник публічної інформації уже довгостроково протиправно бездіє та не публікує публічну інформацію на веб-сайті, наприклад проекти рішень виконкому. Проекти рішень виконкому було востаннє опубліковано 29.03.2022 року.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Як вбачається із Закону, органи місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття мають оприлюднювати проекти своїх рішень, які підлягають обговоренню. Проекти рішень місцевих рад, які підлягають обговоренню, визначаються нормами окремих законів України, зокрема "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".
Однак, суд виходячи із змісту сформованого позивачем запиту від 01 грудня 2023 року (а.с.8), встановив, що то такий стосується доступу до всіх рішень щодо впровадження тимчасових обмежень доступу до публічної інформації прийнятих розпорядником, а не відсутності проектів рішення виконкому, які були опубліковані востаннє 29.03.2022 року, то судом не встановлено допущене відповідачем порушення щодо дотримання статті 15 Закону України за вказаним запитом, відповідно і відсутні підставі відповідальності за ст. 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак відсутні підстави для задоволення таких вимоги позивача. Суд зауважує, що такі висновки суд робить із змісту сформованого позивачем запиту від 01.12.2023 року до суб'єкта владних повноважень та відповіді на нього від 07.12.2023 року №02-24/60, (а.с.4).
Щодо вимоги винести окрему ухвалу щодо вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Слід зазначити, що ч. 1 ст.249 КАС України передбачене право суду постановити окрему ухвалу.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що при виявленні під час розгляду справи порушення закону, судом може бути постановлена окрема ухвала, де мають бути визначені вказівки щодо усунення порушень.
Суд зауважує, що винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов'язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону. Для встановлення факту допущеного порушення вказане має бути належним чином обґрунтовано та підтверджено відповідними доказами.
В межах спірних правовідносин суд не вбачає підстав для використання вказаного права.
Щодо посилання позивача на статтю 212-3 КУпАП України, суд зазначає наступне.
Статтею 212-3 КУпАП визначено, що неоприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції" -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, згідно з п.8-1 частини 1 статті 255 КУпАП у справах про правопорушення передбачені ст. 212-3 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Оскільки, судом під час розгляду справи щодо сформованих позивачем запитів та відповіді на них не встановлено неоприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено законами України, то судом і не встановлено підстав для винесення окремої ухвали, як цього вимагає позивач.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 2147,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07 грудня 2023 року № 5162-2380-4517-5106, (а.с. 12).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних.
У додаткових поясненнях від 08 січня 2024 року позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, оскільки відповідач систематично порушує його права і незважаючи на судові рішення, продовжує діяти протиправно. Наприклад по справах 260/9701/23 подана позовна заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та аналогічну позовну заяву готує по справі №260/8122/23, оскільки відповідач не виконує рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, на думку суду, вказані обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
На думку суду, вказані обґрунтування позивача не можуть свідчити про наявність протиправної бездіяльності відповідача чи про ухилення відповідача від виконання у повному обсязі рішення суду у даній справі. Тому, дане клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 30.11.2023 року.
3. Зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації на запит від 30.11.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру, 5, код ЄДРПОУ 04053677) судові витрати у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 січня 2024 року.
СуддяТ.В.Скраль