22 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/9818/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки №ХР15447, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, оформлене відповідачем лисом №6764-6593/М-02/8-0700/23 від 29.08.2023 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР15447, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, виходячи з розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та продовжити нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року під час здійснення наступних перерахунків пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року у справі №260/7382/23.
3. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 3073,60 грн, які складаються із судового збору в сумі 1073,60 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач перераховуючи пенсію позивачу на підставі рішення суду з 01.042019 року зменшив відсоткове значення розміру пенсії з 86 до 70%. Вказує на те, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 указаного Закону не стосується перерахунку вже призначеної пенсії, а має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, як безпідставних, з мотивів наведених у письмовому відзиві. Разом з тим, зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року відмолено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду зменшив відсотковий розмір його пенсії з 86% (який був при призначенні пенсії) до 70%, що не заперечується відповідачем.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року з розрахунку 86% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці № ХР 15447, наданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Листом від 29.08.2023 року позивача повідомлено про те, що підстав для здійснення перерахунку його пенсії немає. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/327/21 від 11.03.2021 року, Головне управління здійснило перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії на підставі довідки №ХП15447 від 19.11.2020 року, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При виконанні вказаного рішення застосовані чинні н час проведення перерахунку пенсії норми Закону.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
На думку суду, при здійсненні перерахунку з 01.04.2019 року відповідач не мав правових підстав для зменшення з 86 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення розміру пенсії позивача, оскільки Законом № 2262-XII не передбачено права територіального органу Пенсійного фонду при здійсненні перерахунку раніше (тобто, до набрання чинності змін до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, внесених Законом № 1166-VII) призначених пенсій застосовувати максимальний розмір пенсії у відсотковому значенні (70 процентів) за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, позивачу пенсія призначена у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу пенсії за вислугу років з з 01.04.2019 року у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці №ХР15447 станом на 05.03.2019 року.
Що ж стосується вимоги позивача про продовження нарахування та виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн під час здійснення наступних перерахунків пенсії, то суд вказує на те, що така вимога не підлягає задоволенню як передчасна. Відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні наступного перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає часткому задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Згідно із статтею 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивача на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору.
Водночас, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі № 826/7778/17.
На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надала: квитанцію на суму 2000,00 грн., договір про надання правничої допомоги №25/07/23 від 25.07.2023 року.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги сума гонорару становить 2000 грн.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та пропорційним до предмета спору, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 гривень та 1073,60 гривень витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) починаючи з 01.04.2019 року у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці №ХР15447, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) та сплату судового збору у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш