22 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/23240/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту про переміщення солдата ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 -комендантського відділення взводу охорони на підставі висновку ВЛК;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт солдата ОСОБА_1 про переміщення з Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 - комендантського відділення взводу охорони на підставі висновку ВЛК протягом 15 днів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що після отриманої травми військово-лікарською комісією його визнано непридатним до служби у високо-мобільних десантних військах, у зв'язку із чим звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо його переведення до Військової частини НОМЕР_2 , від якої отримав письмову згоду щодо призначення його на посаду кулеметника комендантського відділення взводу охорони, проте такий рапорт не розглянуто.
Ухвалою суду від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
14.09.2023 від представника Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зауважує, що 14.08.2023 в/ч НОМЕР_1 отримала рапорт позивача щодо його переведення на військову службу до іншої військової частини. При цьому, командування в/ч НОМЕР_1 , маючи в своєму розпорядженні довідку військово-лікарської комісії щодо позивача, здійснило підготовку документів, які супровідним листом від 20.06.2023 за №813/5287 направило на погодження до Командування Десантно-штурмових військ та подальшого скерування до Генерального штабу для видання відповідного наказу про переміщення. З огляду на що, вимоги позивача до в/ч НОМЕР_1 вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки терміни розгляду документів позивача щодо його переведення на військову службу до іншої військової частини не залежать від в/ч НОМЕР_1 .
Положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 та внаслідок отриманих травм під час захисту Батьківщини, військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_3 його визнано непридатним до служби у Високо-мобільних Десантних військах, однак придатним до військової служби.
Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 звернувся до в/ч НОМЕР_1 із рапортом від 19.06.2023, в якому просив вчинити дії щодо його переведення на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 . Відомості про реєстрацію вказаного рапорту в/ч НОМЕР_1 у матеріалах справи відсутні.
Позивач вказує на бездіяльність відповідача щодо розгляду його рапорту від 19.06.2023 та вважає свої права порушеними, у зв'язку із чим звернувся до суду за їх захистом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - №2232-ХІІ), частиною першою статті 2 якого встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Положеннями ч. 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами п'ятою та сьомою статті 6 Закону № 2232-ХІІ військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.
Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення), відповідно до пункту 1 якого це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Згідно з абзацем 1 пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (абз.2 п.12 Положення).
Відповідно до пункту 82 Положення призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.
Пунктом 110 Положення передбачено, що переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування;
між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;
між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.
Переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, з'єднаннями, військовими частинами та оперативними командуваннями, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види Збройних Сил України, з'єднання, військові частини та оперативні командування, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи.
Пунктом 113 Положення визначено, що переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Отже, чинне законодавство передбачає переміщення військовослужбовця за станом здоров'я за його рапортом та за наявності відповідного медичного висновку.
При цьому, у контексті викладених норм відслідковується, що переведення між видами Збройних Сил України (Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, Десантно-штурмові війська, Морська піхота, Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони) та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України здійснюється на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України.
Як свідчать матеріали справи, позивача військово-лікарською комісією визнано непридатним до служби у Високо-мобільних Десантних військ, але придатним до військової служби, тобто його переведення може відбутися лише на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України.
У свою чергу, 20.06.2023 в/ч НОМЕР_1 , маючи в своєму розпорядженні довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 №2327 від 14.04.2023, складену щодо позивача, надіслала супровідним листом №813/5287 до Командування Десантно-штурмових військ (командиру Військової частини НОМЕР_4 ) необхідні документи, зокрема план переміщення позивача, призваного по мобілізації, тобто вчинила відповідно дії в межах своїх повноважень.
З огляду на що, твердження представника позивача щодо допущеної відповідачем бездіяльності безпідставні та такі, що не обґрунтовані матеріалами справи.
Крім того, при розгляді даних спірних правовідносин, суд враховує пояснення представника відповідача про те, що строк розгляду Генеральним штабом питання про переміщення позивача до іншого виду Збройних Сил України для подальшого проходження військової служби на даному етапі не залежить від в/ч НОМЕР_1 .
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 22 січня 2024 р.