22 січня 2024 року Справа №215/5361/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. у справі №215/5361/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції заступника начальника відділення поліції №5 Рожкова Андрія Сергійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції заступника начальника відділення поліції №5 Рожкова Андрія Сергійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2023 року позовну заяву до Головного управління національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції заступника начальника відділення поліції №5 Рожкова Андрія Сергійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
01.11.2023 року адміністративна справа 215/5361/23 засобами поштового зв'язку надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передана на розгляд судді Сидоренко Д.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та оформленої з урахуванням п.2, 5 ч.5 ст.160 КАС України ; копії заяви від 18.07.2023 року (вх.С-19) засвідченої належним чином для відповідача; документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11.01.2024 року від позивача надійшла заява про відвід судді Сидоренка Д.В. від розгляду справи №215/5361/23.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. від 15.01.2024 року у справі №215/5361/23 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у адміністративній справі №215/5361/23 необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №215/5361/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 року вищезазначена заява ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. у справі №215/5361/23 передана для розгляду судді Туровій О.М. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на приписи ч.8. ст.40 КАС України, якою встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши подану заяву про відвід судді Сидоренка Д.В. та долучені до неї матеріали, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Як слідує з заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренку Д.В.., вказана заява фактично обґрунтована незгодою позивача з ухвалою суду від 03.11.2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишено його позовну заяву без руху, що, на думку ОСОБА_1 , створює штучні перешкоди у відкритті провадження у справі, затягує строки її розгляду і свідчить про заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи у вигляді подальшого повернення позовної заяви та про перевищення суддею своїх повноважень через хибні мотиви для залишення позову без руху, що, у свою чергу, викликає у позивача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, у зв'язку із чим він і заявляє відвід, а також просить передати його справу на розгляд колегії суддів.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Сидоренка Д.В., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою позивача з процесуальним рішенням судді щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та його клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме: з ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. від 03.11.2023р., якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Однак, суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. мотивована виключно незгодою позивача із процесуальним рішенням судді та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об'єктивно вказувати на упередженість судді Сидоренка Д.В. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Сидоренка Д.В. при розгляді цієї адміністративної справи.
При цьому, судом враховується, що позивач, у разі незгоди з процесуальним рішенням судді Сидоренка Д.В., зокрема з ухвалою, що окремому оскарженню не підлягає, якою є ухвала суду від 03.11.2023 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу в апеляційну скаргу на судове рішення, що буде ухвалене за наслідками розгляду справи і буде підлягати апеляційному оскарженню, у разі незгоди з ним.
Таким чином, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Сидоренка Д.В., у зв'язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ'єктивно.
Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Відтак, підстави, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. у справі №215/5361/23 відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36-37, 39, 40, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. у справі №215/5361/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції Дніпропетровської області в особі Криворізького районного управління поліції заступника начальника відділення поліції №5 Рожкова Андрія Сергійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя: О.М. Турова