18 січня 2024 рокуСправа № 160/16671/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі № 160/16671/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.09.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 20.09.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року 01 січня 2021 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав;
- докази які б підтверджували не нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.09.2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та доказів відмови військової частини НОМЕР_1 здійснити таку доплату (довідки про розрахунок, листи-звернення до відповідача та надання ним відповіді).
На виконання ухвали суду від 18.09.2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 23.10.2023 року надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, 23.10.2023 року позивачем подано клопотання про витребування доказів, в обгрунтування якого зазначається, що позивачем було направлено запит до військової частини НОМЕР_1 для надання відповідних йому доказів, однак відповідачем та і не було надано жодного документу, у зв'язку із відсутністю у позивача належних документів, просить суд витребувати їх у відповідача.
Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою було витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії документів, а саме:
- картку особового рахунку ОСОБА_1 ;
- розширену довідку про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 та який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався у період з 29.01.2020 по 20.09.2021 року (день виключення).
16 січня 2024 року на адресу суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду у справі № 160/16671/23.
Частиною 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що позивачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі № 160/16671/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева