08 січня 2024 рокуСправа №160/28482/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 відповідно до п.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 ІV від 09.07.2003 року та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванні періодів роботи, про яке повідомлено в рішенні № 046050017259 від 03.07.2023 р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з дати звернення, тобто з 26.06.2023 р. та зарахувати до страхового стажу періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981 р.: з 04.08.1981 р. по 05.11.1985 р., з 18.07.2002 р. по 07.03.2003 р. та період знаходження у відпустках по догляду за дитиною: з 30.03.1990 р. по 30.03.1993 р. та з 05.07.1986 по 05.12.1987 р.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не здійснило призначення пенсії за віком, не зарахувавши всі періоди роботи позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/28482/23. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
22.11.2023 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на наступне.
Право на пенсію визначається з урахуванням декількох факторів, а саме: - досягнення встановленого законодавством віку; - набуття необхідного страхового стажу. За нормами ст. 26 Закону 1058- ІV починаючи з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу- не менше 29 років. У разі відсутності вказаного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності, зокрема, страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 33 років.
Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Виходячи з норм Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 і Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством праці України від 29.07.1993 №58, відповідач стверджує, що розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась 26.06.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком.
03.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення №046050017259 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за нормами якої з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-ти років мають особи за наявності страхового стажу не менше 29 років.
Пенсійними фондом встановлено, що вік заявника 61 рік.
Страховий стаж особи становить 23 роки 10 місяців 2 дні.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 04.08.1981 по 05.11.1985, оскільки необхідно надати уточнюючу довідку про реорганізацію, оскільки назва району куди прийнята заявниця не відповідає назві району на печатці при звільненні; період безробіття з 18.07.2002 по 07.03.2003, оскільки відсутні дата та наказ про припинення виплати, номер та дата наказу про початок виплати дописано іншим чорнилом.
Пенсійний фонд дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії.
Позивач вважає дії Пенсійного фонду протиправними та такими, що порушують законне право особи на отримання пенсії за віком.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058).
За ч. 1 ст. 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком (п.1 ч. 1 ст. 9 Закону №1058).
Частиною 1 ст. 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Позивачу не зараховано до стажу періоди роботи: з 04.08.1981 р. по 05.11.1985 р., з 18.07.2002 р. по 07.03.2003 р. та період знаходження у відпустках по догляду за дитиною: з 30.03.1990 р. по 30.03.1993 р. та з 05.07.1986 по 05.12.1987 р
Дослідивши записи копії трудової книжки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 03.08.1981 судом встановлено, що позивач:
04.08.1981 була прийнята на посаду інспектора основної діяльності в бухгалтерію Інспекції Держстраху Заводського району тимчасово відповідно до наказу №37 від 04.08.81 (запис №1);
10.10.1982 переведена постійно на посаду інспектора до бухгалтерії відповідно до наказу №492 від 18.10.1982 (запис №2);
05.11.1985 переведена на посаду інспектора з обліку в інспекцію Держстраху Саксаганського району м. Кривого Рогу за ст. 38 КЗпП УРСР відповідно до наказу №49 від 05.11.1985 (запис №3);
18.07.2002 позивачу було продовжено виплату допомоги по безробіттю згідно п. 2 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до наказу №504 від 19.07.2002 ( запис №13);
07.03.2003 припинено виплату допомоги по безробіттю згідно п. 12 ст. 31 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (запис №14).
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.
Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача підтверджує його роботу у спірні періоди.
Щодо зауважень Пенсійних фондів по записам в трудовій книжці щодо відсутності номеру наказу про прийняття на роботу, суд зазначає, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Аналогічні норми наведені і у ч. 3 ст.44 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем, застрахованою особою, своїх прав, передбачених Законом №1058-V.
Так, відповідач, встановивши, що трудова книжка заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників і необхідність надання уточнюючих довідок, не надав позивачці, допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії.
Щодо не зарахування відповідачем періоду знаходження у відпустках по догляду за дітьми: 05.07.1986 р. по 05.12.1987 р. та з 30.03.1990 р. по 30.03.1993 р.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Враховуючи вищезазначені норми ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до п. "ж" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.
Згідно ч. 1 ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.
За ч. 2 ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Крім того, у п. 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: - свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); - документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Позивачем були надані: Свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис 22.08.1986 №2654 і Свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис 12.05.1990 №706.
Щодо відсутності записів у трудовій книжці за вказаний період, то як зазначено вище працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що час догляду за дитиною у період до 01 січня 2004 року зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що права позивача були порушені саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, а не його діями, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №046050017259 від 03.07.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язання зарахувати спірні періоди до страхового стажу.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач не надав.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у сумі 1073.60 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №41963587 від 07.08.2023.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 046050017259 від 03.07.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981 р.: з 04.08.1981 р. по 05.11.1985р., з 18.07.2002 р. по 07.03.2003 р. та період знаходження у відпустках по догляду за дитиною: з 30.03.1990 р. по 30.03.1993 р. та з 05.07.1986 р. по 05.12.1987 р
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком з дати звернення, тобто з 26.06.2023.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона