про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/649/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., одержавши позовну заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу,
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформленого протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2023 №2649/7 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Отже, відповідачем у справі може бути особа, до якої звернена вимога позивача, а у позовній заяві позивач повинен зазначити зміст позовних вимог до такого відповідача (в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів).
Як слідує з позовної заяви позивач, серед іншого, просить визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформленого протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Разом з тим, в суб'єктному складі відповідачів позивачем не вказано Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, до якої заявлено позовні вимоги
Отже, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, та в разі визначення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих як другого відповідача у справі - чітко викласти зміст позовних вимог щодо нього.
Як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру за які необхідно сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн (2 х 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
В абзаці першому частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині п'ятій статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя вказує на те, що значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.
Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, й не дають можливості невиправдано затягувати процес.
Як слідує з матеріалів позову, оскаржені накази прийняті відповідачем під час проходження публічної служби позивачем, а тому строк звернення до суду із позовом щодо оскарження таких рішень встановлюється частиною п'ятою статті 122 КАС України та становить один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно зі змісту позову, оскаржувані рішення відповідача про накладення дисциплінарного стягнення датовані 06.11.2023 та 20.11.2023.
При цьому, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 17.01.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України.
Натомість, позивачем не долучено доказів, які б підтверджували дату отримання ним таких рішень, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази отримання оскаржених рішень, в яких міститься інформація щодо дати їх отримання.
Позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причини пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій необхідно уточнити позовні вимоги та визначити суб'єктний склад сторін з чітким викладом позовних вимог щодо кожного; подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн або подання відповідного клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору; подання заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши у ній підстави для його поновлення та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.А. Лозовський