про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/541/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України в особі 6-го Волинського прикордонного загону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної прикордонної служби України в особі 6-го Волинського прикордонного загону про визнання протиправним та скасування рішення від 01.01.2024 №1 про відмову в перетині державного кордону України; зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 6548,92 грн; зобов'язання відшкодувати моральну шкоду у сумі 20000,00 грн.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Водночас пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
В позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 01.01.2024 №1 про відмову в перетині державного кордону України.
З доданого до позовної заяви копії спірного рішення слідує, що таке прийняте 6 Волинським прикордонним загоном Державної прикордонної служби України.
Разом з тим, у вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено Державну прикордонну службу України в особі 6-го Волинського прикордонного загону, в прохальній частині позовної заяви позивач просить Державну прикордонну службу України в особі 6-го Волинського прикордонного загону відшкодувати на користь позивача моральну шкоду.
Отже, позивачу необхідно уточнити відповідача, до якого заявлено позовні вимоги (Державна прикордонна служба України чи 6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаяк це два різних суб'єкти владних повноважень), з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Верховний Суд в ухвалі від 16 листопада 2021 року у справі №140/10624/21 зазначив наступне.
Частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Крім цього, наведене законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 6 частини першої статті 5 КАС України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як подана у даній справі позовна заява містить й інші позовні вимоги, застережень щодо відсутності обов'язку справляння судового збору з якої Закон України «Про судовий збір» не містить.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі №826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20.
Отже, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн є майновою та заявлена в одному провадженні із вимогами про вирішення спору немайнового характеру.
Таким чином, за подання даного позову необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за немайнову вимогу (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та 1211,20 грн за майнову вимогу (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), всього 2422,40 грн.
Проте при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн, тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання суду нової редакції позовної заяви, у якій чітко зазначити відповідача (відповідачів) та викласти зміст заявлених позовних вимог до нього (них); подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України в особі 6-го Волинського прикордонного загону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Б.Плахтій