м. Вінниця
19 січня 2024 р. Справа № 120/13464/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Загороднього В.С., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови №ПШ000051 від 30.05.2023 та обґрунтовуються тим, що оскаржуваною постановою на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідач наклав на позивача стягнення за виконання міжнародних перевезень вантажів резидентом України по маршруту "Польща-Україна" з порушенням вимог ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відсутня роздруківка з інформацією водія).
Позивач зазначає, що відповідачем встановлено неправильну кваліфікацію правопорушення, оскільки у цьому разі наявний факт порушення режиму праці та відпочинку водія, а не перевезення вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відтак, на думку позивача, за відповідне правопорушення передбачена відповідальність, встановлена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою суду від 05.09.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що 26.04.2023 контролюючими особами Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів. Водій транспортного засобу марки "DAF", номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 надав для перевірки, серед іншого, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, CMR.
Актом серії № 027124 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 26.04.2023 зафіксовано порушення (ст. 7а поправки № 6 ЄУТР) ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент перевірки у водія відсутня роздруківка режимів праці та відпочинку ОСОБА_2 на паперовому носії інформації за 26.04.2023.
Відповідач зауважує, що у цьому випадку транспортний засіб позивача обладнаний цифровим тахографом, у зв'язку з чим застосуванню підлягає не абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а абз. 6 ч. 1 ст. 60 даного Закону, як правильно зазначено в складеному акті та прийнятій постанові.
Відповідач також вказує на те, що листом від 16.05.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, однак позивач на розгляд не з'явився, жодних заперечень не подав.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Зокрема 26.04.2023 о 14:00 год здійснено перевірку транспортного засобу марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складено Акт № 027124 від 26.04.2023, у якому зафіксовано порушення суб'єктом господарювання вимог ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону, а саме: відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією водія.
Відповідно до повідомлення від 16.05.2023 за № 34950/21/24-23 ОСОБА_1 був проінформований про розгляд справи 30.05.2023 з 10 до 14 год. в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області. Крім того, у повідомленні зазначено, що в разі неявки матеріали справи будуть розглянуті без його участі.
Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (Державної служби України з безпеки на транспорті) від 30.05.2023 № ПШ000051 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.
Позивач з постановою відповідача не погоджується, вважає її протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відтак саме на відповідача покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом положень ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Як визначено пунктом 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода).
Відповідно до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Статтею 18 Закону № 2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно з статтею 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до статті 53 Закону № 2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки. При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що Актом № 027124 від 26.04.2023 зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону, а саме відсутність роздруківки на паперовому носії з інформацією водія. Вказаний акт підписаний водієм ОСОБА_2 без жодних заперечень.
При цьому, представник позивача у позовній заяві вказує, що водієм транспортного засобу був ОСОБА_3 , проте вказане твердження не відповідає дійсності та матеріалам справи, адже акт підписаний водієм ОСОБА_2 .
Отже, під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія, які мають бути зафіксовані тахографом (у випадку несправності цифрового тахографа чи пошкодження картки дані записуються від руки на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі).
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписами ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 6 ч. 1);
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 11 ч. 1).
Зазначеними нормами передбачена кваліфікацію різних за своїм складом порушень: відсутність документів, передбачених ст. 53 вказаного Закону, та порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом; відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.
Оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, то норми абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому разі не є застосовними.
Водночас правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абз. 6 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.
Підтвердженням такого висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов'язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч. ч. 3-6 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).
Окрім того, у позовній заяві представник позивача вказує та описує обставини справи, а саме щодо відсутності повноважень інспектора Дідичука А.В. та вказує на те, що Цирканюк К.Г. не є начальником відділу надання адміністративних послуг.
Дані доводи є не зрозумілими та безпідставними, оскільки акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт було складено посадовими особами Відділу державного нагляду(контролю) у Хмельницькій області, а саме інспекторами Лисаковим С.В. та Макоціною О.В., на підтвердження повноважень щодо здійснення державного нагляду (контролю) надаємо направлення на рейдову перевірку та щотижневий графік рейдових перевірок.
Отже постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу було винесено начальником Гіруштіним В.Ю., а не Цирканюком К.Г., як вказує представник позивача.
Отже, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому відсутні підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. Антоновича, 51, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Мультян Марина Бондівна