58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
18 січня 2024 року Справа № 926/5333/23
Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Шевчука Антона Юрійовича, м. Чернівці,
до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, м Чернівці,
про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 145764,67 грн.,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
позивача - Дронь О.І., адвокат, ордер серія СЕ № 1074612 від 11.12.2023,
відповідача - Фуркал С.О. (самопредставництво, виписка з ЄДРЮОФОПГФ за 20.02.2023),
Фізична особа-підприємець Шевчук Антон Юрійович звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд”, до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду на суму 145767,67 грн., у тому числі 80684,00 грн. основного боргу, 19686,89 грн. пені, 7167,03 грн. 3% річних і 38226,75 грн. інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що на підставі укладеного з відповідачем договору підряду № 609 від 20.12.2019 щодо капітального ремонту мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полєтаєва, 4-А позивач виконав роботи на загальну суму 86700,00 грн., з яких відповідач оплатив лише 6016,00 грн., решту боргу не сплачує, у зв'язку з чим заявлено вимоги про стягнення боргу, пені і компенсаційних платежів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 позовну заяву фізичної особи-підприємця Шевчука Антона Юрійовича передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 13.12.2023 позовну заяву ФОП Шевчука А.Ю. залишено без руху для усунення недоліків, а саме в п'ятиденний строк подати до суду письмовий обгрунтований розрахунок пені із зазначенням початку і закінчення періоду нарахування та ставки застосованої пені.
Заявою від 14.12.2023 позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши розрахунок пені, з урахуванням чого ухвалою від 15.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено в судовому засіданні на 04.01.2024.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилив з тих підстав, що:
- укладений між позивачем і Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради договір № 609 від 20.12.2019 припинив дію 31.12.2020 закінченням строку його дії до утворення правонаступника Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, в зв'язку з чим в останнього відсутні будь-які документи, пов'язані із виконанням договору;
- позивачем надано односторонній акт приймання виконаних робіт на суму 80684,00 грн., але не подано жодних доказів реального виконання робіт за договором;
- згідно договору роботи мали виконуватися в 2019-2020 роках, тому на даний час достовірно встановити їх фактичне виконання неможливо, що свідчить про відсутність підстав для оплати позивачеві робіт на заявлену суму;
- враховуючи, що в період дії договору позивач не пред'являв відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 80684,00 грн., недоведеним є момент, з якого може обраховуватися період для нарахування інфляційних втрат і 3% річних, а також пені, крім того, остання нарахована поза межами строку дії договору.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому проти доводів відповідача заперечив, зазначив, що позивач фактично виконав передбачені договором роботи, а саме провів ремонт і установку лічильника тепла та його запуск разом з представниками МКП “Чернівцітеплокомуненерго”, документи на підтвердження виконання робіт надсилав і Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, і відповідачу у вересні 2023 року. Крім того, вказує позивач, договір було зареєстровано Управлінням Державної казначейської служби України, тому Департамент житлово-комунального господарства повинен був обліковувати кредиторську заборгованість, а відсутність такого обліку не звільняє відповідача від обов'язку провести оплату за виконані роботи.
У судовому засіданні 04.01.2024 суд заслухав вступне слово представників сторін і дослідив наявні у справі докази та за усним клопотанням представника позивача оголосив перерву в судовому засіданні до 18.01.2024.
У судовому засіданні 04.01.2024 адвокатка позивача пояснила, що позивач у повному обсязі виконав договір, укладений з Департаментом житлово-комунального господарства, правонаступником якого є відповідач, але отримав оплату частково в розмірі 6016,00 грн., договір зареєстрований в казначействі, лічильник тепла, який позивач встановив у будинку, що знаходиться на балансі Чернівецької міської ради, пройшов повірку, тому відповідач, якому перейшла кредиторська заборгованість, зобов'язаний оплатити роботи у повному обсязі, просила задовольнити позов, стягнути борг та нараховані інфляційні втрати, 3% річних і пеню.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, пояснив, що договір було укладено строком до 31.12.2019, часткова оплата була проведена в межах фінансування на 2019 рік, а в подальшому позивач не заявляв виконані роботи до оплати й лише у вересні 2023 року надіслав до Департаменту акт приймання виконаних робіт - коли договірні зобов'язання припинилися. Представник відповідача зазначив, що до спірного договору відсутні проектно-кошторисна документація, перелік робіт, інформація про виконання робіт, підтверджена технаглядом замовника, документи щодо цього договору Департаменту попередником не надано, а подані позивачем документи підтверджують лише факт опломбування лічильника, а не виконання робіт.
Після оголошення перерви в судовому засіданні 04.01.2024 адвокатка позивача подала клопотання від 15.01.2024 про долучення доказів з додатками.
У судовому засіданні 18.01.2024 адвокатка позивача просила долучити подані згідно з клопотанням від 15.01.2024 додаткові докази, представник відповідача проти залучення додаткових доказів заперечив з тих підстав, що ці документи подані з порушенням процесуальних строків для подання доказів, вони були у позивача у вересні 2023 року, але не були додані ні до позовної заяви, ні до відповіді на відзив, тому, з огляду на обов'язок кожної сторони щодо доказування обставин, якими вона обгрунтовує свої вимоги і заперечення, долучення цих доказів порушуватиме принцип змагальності судового процесу.
Заслухавши пояснення учасників судового засіданні та розглянувши клопотання адвокатки позивача про долучення доказів, суд встановив, що згідно з цим клопотанням позивач просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: акт № 1/609 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 6016,00 грн., дефектний акт на капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А, договірна ціна на будівництво Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А, що здійснюється в 2019 році, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. будинку на вул. Полетаєва, 4-А, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А, акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) без номера і дати на суму 80684,00 грн., підписаний ФОП Шевчуком А.Ю., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) без номера і дати на суму 80684,00 грн., підписана ФОП Шевчуком А.Ю., підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А (витрати - за прийнятими нормами) на суму 158,13 грн., підсумкова відомість ресурсів Об'єкт: Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А (витрати - за прийнятими нормами) на суму 76649,92 грн., підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частинами 1-5 статті 81 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 8 цієї статті ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У такий спосіб Господарський процесуальний кодекс України закріплює принцип змагальності сторін, дотримання якого, серед інших процесуальних механізмів, має забезпечувати встановлений цим Кодексом порядок подання доказів.
Так, позивачем докази подаються разом із позовною заявою, у разі пропуску строку для подання доказів учасник справи може подати такі докази пізніше, обґрунтувавши неможливість своєчасного подання доказів об'єктивними причинами.
Оглянувши документи, які адвокатка позивача просить долучити до матеріалів справи, суд констатує, що такі докази як довідка про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів та акт приймання виконаних робіт були в розпорядженні ФОП Шевчука А.Ю. у вересні 2023 року, оскільки ці документи останній надсилав відповідачеві в якості додатків до претензії від 15.09.2023, що підтвердила адвокатка та вбачається з тексту самої претензії, копія якої наявна в матеріалах справи.
Будь-яких причин, які перешкодили позивачеві надати ці та інші, перелічені в клопотанні про долучення доказів від 15.01.2024 документи, ФОП Шевчук А.Ю. та його адвокатка суду не повідомили.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення ( ч. 1 ст. 119 ГПК України).
Позивач подав додаткові докази з порушенням встановленого частиною 2 статті 80 ГПК України строку: не разом з позовною заявою чи хоча б разом із відповіддю на відзив відповідача, а після розгляду справи в судовому засіданні 04.01.2024, в якому було заслухано вступне слово представників сторін і досліджено наявні в матеріалах справи докази. При цьому, адвокаткою позивача не наведено будь-яких причин пропуску строку, які могли б заслуговувати на увагу.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що додаткові докази подані позивачем з порушенням встановленого строку без поважних причин, тому протокольною ухвалою від 18.01.2024 відмовив у задоволенні клопотання адвокатки позивача від 15.01.2024 про долучення доказів та за згодою представників сторін завершив розгляд справи в засіданні 18.01.2024 з виходом у нарадчу кімнату.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
20 грудня 2019 року між Департаментом житлово-комунального господарства міської ради (Замовник) і ФОП Шевчуком Антоном Юрійовичем (Підрядник) було укладено договір № 609, предметом якого визначено наступне: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки по Капітальний ремонт мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А (далі - Договір № 609, пункт 1.1).
У Договорі № 609 не вказано місто, в якому виконуються ці роботи, однак, як видно, замовником є Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (повноваження якого поширюються на місто Чернівці), а суду відомо, що вулиця Полетаєва знаходиться у місті Чернівці, спору щодо місцезнаходження об'єкта ремонту згідно з названим договором у сторін немає.
Відповідно до пункту 2.1 Договору № 609 вартість договору складає 86700,00 грн. за рахунок коштів міського бюджету, без ПДВ, ліміт фінансування на 2019 рік 6016,00 грн.
Згідно з пунктом 3.1 Договору № 609 розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на підставі актів прийняття виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Замовник протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт приймає рішення про оплату за виконані роботи та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України (пункт 3.2 Договору № 609).
Пунктом 4.1 Договору № 609 передбачено обов'язки Замовника: прийняти виконані підрядником роботи протягом 3-х днів з подання актів виконаних робіт до приймання, або при виявленні недоліків у виконаних роботах скласти з участю Підрядника акт про наявність недоліків, оплатити виконані роботи згідно п. 3.2.
Відповідно до пункту 4.3 Договору № 609 Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи у обсягах, визначених кошторисом з використанням прогресивних методів організації виробництва та праці, у відповідності з будівельними нормами та правилами, здати виконані роботи комісії, створеній відповідно до наказу департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.
Згідно з пунктом “г” пункту 4.4 Договору № 609 Підрядник має право щомісячно, до 25 числа, представити Замовнику акти виконаних робіт та протягом 3-х днів провести здачу виконаних робіт.
Пунктом 5.1 Договору № 609 встановлено терміни виконання ремонтних робіт: початок робіт - грудень 2019 р., завершення робіт - вересень 2020 р.
Пунктом 7.3 Договору № 609 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язання згідно пункту 3.2 цього договору Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2020 року (пункт 8.3).
З відзиву на позовну заяву і доданих до нього документів відомо, що згідно з рішенням Чернівецької міської ради від 15.04.2021 № 177 “Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради VІІІ скликання від 25.03.2021 р. № 132 “Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради” утворено з 15.06.2021 року Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
Рішенням Чернівецької міської ради від VІІІ скликання від 29.06.2023 № 1281 затверджено Положення про департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (нова редакція). Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 1.4 названого Положення Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради з дня державної реєстрації юридичної особи є правонаступником прав та обов'язків ліквідованого Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради щодо, в тому числі, діючих договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг; дебіторської та кредиторської заборгованості, що виникла в результаті його діяльності як замовника, в тому числі за рішенням суду, незавершених об'єктів будівництва. З наведеного випливає, що Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради є правонаступником ліквідованого департаменту житлово-комунального господарства міської ради у спірних правовідносинах з позивачем, отже, є належним відповідачем у справі.
У позовній заяві позивач ФОП Шевчук А.Ю. стверджує, що у повному обсязі виконав роботи згідно з Договором № 609 на загальну суму 86700,00 грн., але замовник перерахував йому лише 6016,00 грн. у 2019 році, залишок боргу в сумі 80684,00 грн. не сплатив (86700,00 грн. - 6016,00 грн.)
На підтвердження виконання робіт за Договором № 609 до позовної заяви додано копії акту № 763 від 28.09.2022 опломбування вузла обліку теплової енергії за адресою Політаїва, 4-А (так в акті - суд), претензії ФОП Шевчука А.Ю. від 15.09.2023 на адресу Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та відповіді останнього від 29.09.2023 на цю претензію.
У зв'язку з неоплатою робіт позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 80684,00 грн. та нараховані на цю суму інфляційні втрати у розмірі 38226,75 грн. за період з грудня 2020 по жовтень 2023, 3% річних у розмірі 7167,81 грн. за період з 11.12.2020 по 11.12.2023 та 19686,89 грн. пені за період з 15.03.2023 по 14.09.2023.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
За частинами 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору будівельного підряду на виконання капітального ремонту мереж теплопостачання житлового будинку на вул. Полетаєва, 4-А у м. Чернівці.
Предметом спору є зобов'язання відповідача здійснити оплату виконаних позивачем згідно з Договором № 609 ремонтних робіт на вказаному об'єкті.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно частини 4 цієї статті Цивільного кодексу до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлене договором.
За частинами 1, 2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Порядок оплати роботи замовником визначений частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу, згідно з якою якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частинами 1, 2 статті 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 цієї статті Цивільного кодексу унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як стверджує позивач, і це не заперечує відповідач, виконані ФОП Шевчуком А.Ю. роботи за Договором № 609 оплачені на суму 6016,00 грн. у 2019 році.
Решту робіт на суму 80684,00 грн. відповідач не визнає у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують їх виконання, тому, з огляду на положення статті 74 ГПК України, саме позивач повинен довести належними, допустимими і достовірними доказами, що роботи на вказану суму ним виконані в обсязі згідно з проектно-кошторисною документацією та у відповідності до будівельних норм і правил.
Дослідивши надані позивачем докази, суд встановив, що ними не підтверджується виконання Шевчуком А.Ю. робіт за Договором № 609 на суму 80684,00 грн.
Так, доданий до позовної заяви акт № 763 від 28.09.2022 опломбування вузла обліку теплової енергії за адресою Політаїва, 4-А (так в акті - суд) складений представником МКП “Чернівцітеплокомуненерго” Одотюком В.М. про опломбування вузла обліку теплової енергії в зв'язку з держ. повіркою, містить запис про прийняття на абонентський облік в 2022 р., однак відсутня вказівка на особу представника споживача, та в цілому в тексті акту не наведено будь-якої інформації щодо зв'язку цього акту з Договором № 609 (окрім адреси об'єкту).
Згідно з пунктом 3.1 Договору № 609 розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів прийняття виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Отже, належними доказами, які підтверджують факт виконання позивачем ремонтних робіт на об'єкті та їх вартість, є акт прийняття виконаних робіт і довідка про вартість виконаних підрядних робіт, складені і підписані сторонами, або підписаний позивачем в односторонньому порядку акт приймання виконаних робіт із зазначенням про відмову замовника від підписання акту (ч. 4 ст. 882 ЦК України). Однак такі документи позивачем не подані, як і не надано доказів, що в період дії договору ним подавалися на розгляд замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 80684,00 грн. та документи на підтвердження понесених витрат.
Таким чином, ані акт № 763 від 28.09.2022, ані претензія позивача від 15.09.2023 не є належними доказами, які підтверджують виконання спірних робіт позивачем, а інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог ФОП Шевчук А.Ю. не надав.
Вище суд зазначав, що за змістом статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч. 3 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ФОП Шевчука А.Ю. в частині наявності підстав для стягнення основної суми боргу є недоведеними, що, в свою чергу, виключає також стягнення похідних нарахувань, як-от інфляційних втрат, 3% річних і пені. Відтак, за таких обставин у задоволенні позову належить відмовити.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову за позивачем слід залишити сплачений ним судовий збір у сумі 2684,00 грн. і понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8710,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 20, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.У задоволенні позову фізичної особи-підприємця Шевчука Антона Юрійовича до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 145764,67 грн. відмовити у повному обсязі.
Судовий збір у сумі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8710,00 грн. залишити за позивачем фізичною особою-підприємцем Шевчуком А.Ю.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
У судовому засіданні 18 січня 2024 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 23 січня 2024 року.
Суддя Т.І. Ковальчук