29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"18" січня 2024 р. Справа № 924/620/23
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Бухеник І.Б. - згідно ордера, серія ВС №1213933 від 29.06.2023; Ісаєв С.Ф. - згідно довіреності від 03.01.2024;
від відповідача: Якімлюк Н.О. - згідно ордера, серія АІ №1411230 від 26.06.2023 (поза межами суду (в режимі відеоконференції))
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
09.06.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м.Хмельницький про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО" підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об'єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 справу передано для розгляду судді Смаровозу М.В.
Ухвалою суду від 23.10.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1107/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №65/23 від 03.11.2023, у зв'язку із звільненням з посади судді Господарського суду Хмельницької області Смаровоза М.В., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.4.2.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №924/620/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2023 справу передано для розгляду судді Крамару С.І.
Ухвалою від 08.11.2023 судом прийнято справу № 924/620/23 до провадження. Суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Судом призначено підготовче засідання.
03.10.2023 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст.216 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м.Львів наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що згідно договору №Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020 відповідачем завізовані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в в повному обсязі, що свідчить про підтвердження ним відповідності фактично виконаних обсягів робіт на об'єкті проєктній документації, договірній ціні, будівельним нормам та державним стандартам, в розумінні п.2.1.6 Договору та п.5 Порядку від 11.07.2007 № 903. Вказує, що правові підстави для непідписання зі сторони відповідача Акта готовності об'єкта до експлуатації відсутні, тоді як відмова від підписання суперечить, як попередній поведінці відповідача, так і змісту завізованих ним актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Вважає, що відмова відповідача підписувати акт готовності об'єкта до експлуатації є безпідставною, необґрунтованою, а також такою, що порушує права і законні інтереси позивача щодо отримання сертифіката і прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в частині 1-го пускового комплексу.
Зазначає, що згідно із ч.5 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата видачі сертифіката. Отримання зазначеного сертифіката, в силу п.24 та Додатка 7 до Порядку від 13.04.2011 №461, передбачає подання до відповідного компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідної заяви, з доданим до неї актом готовності об'єкта до експлуатації, підписаним в тому числі відповідачем, в особі інженера технічного нагляду.
Чинне законодавство не передбачає іншого (альтернативного) способу (процедури) видачі сертифіката, у зв'язку із чим, відмова відповідача від підписання акта готовності об'єкта до експлуатації перешкоджає Позивачу подати відповідну заяву, отримати сертифікат та прийняти об'єкт в експлуатацію в частині 1-го пускового комплексу. Порядок підписання зазначеного акта готовності об'єкта до експлуатації є нормативно визначеним, та підтверджується витягом з електронного кабінету Позивача з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо статусу цього акта.
Зазначає, що факт візування відповідачем у травні 2023 року актів форми КБ-2 за грудень 2022 жодним чином не може свідчити про недостовірність акта готовності об'єкта до експлуатації, а навпаки є доказом підтвердження зі сторони технічного нагляду відповідності виконаних у грудні 2022 робіт усім встановленим вимогам, нормам і стандартам, та які охоплюються змістом цього акта.
Зауважує, що чинне законодавство та умови Договору не містять жодних заборон чи обмежень щодо неможливості формування замовником в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акта готовності об'єкта до експлуатації до моменту візування технічним наглядом усіх актів форми КБ-2в, які підписані при цьому зі сторони замовника і підрядників.
Звертає увагу на те, що підставою позову у справі є відмова відповідача підписати акт готовності об'єкта до експлуатації, яка викладена у формі листів-відповідей від 19.05.2023 №57 та №58. Зазначені листи складені вже після факту візування відповідачем 18.05.2023 актів форми КБ-2в за грудень 2022 та підтвердження тим самим відповідності робіт усім вимогам і стандартам, що свідчить про необґрунтованість з цього моменту відмови відповідача підписати Акт готовності об'єкта до експлуатації, що й виступило підставою позову у цій справі. Позовні вимоги ґрунтуються на факті закінчення будівельних робіт в цій частині та візуванні відповідачем усіх актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за результатами наданих послуг з технічного нагляду. Зазначені обставини відповідач не заперечує та визнає у своїх заявах по суті справи.
Акцентує, що відповідач не наводить жодних доказів, які б за результатами виконаних ним та передбачених п.п.5-7 Порядку від 11.07.2007 №903, п.п.2.1 -2.3 Договору повноважень і функцій свідчили про наявність будь-яких обставин, які перешкоджають чи унеможливлюють введення об'єкта в експлуатацію.
Вважає, що зобов'язання відповідача підписати Акт готовності об'єкта до експлуатації є єдиним та ефективним способом захисту порушеного права та інтересу позивача у спірних правовідносинах.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що належним чином виконував вказані вище обов'язки, зазначені у договорі №Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020.
Зазначає, що замовник не повідомляв та не залучав представників ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" до участі формуванні пакета документів необхідних для отримання документації про готовність об'єкта до експлуатації. Разом з тим, усі зауваження відповідача, які унеможливлюють підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації, надіслані листами позивачу та проігноровані останнім.
Після підписання Договору між сторонами позивачем лише 13.07.2021 отримано дозвіл на початок будівельних робіт. На виконання п.п.2.5.1 Договору позивач із значним запізненням передавав відповідачу проєктно-кошторисну документацію, яка була необхідна для виконання ним обов'язків за цим Договором. Відповідач з незалежних від нього причин розпочав виконання обов'язків, передбачених у Договорі, майже через 11 місяців після підписання Договору.
Вказані обставини призвели до того, що сторони 29.12.2021 уклали Додаткову угоду №1 до Договору №Л/Е-2о56о/НЮ від 07.12.2020, якою виклали п.11.1 Договору у новій редакції, а саме погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання двома Сторонами та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків та зобов'язань визначених п.7.4. Договору - до повного виконання зобов'язань. Відповідач, станом на 19.09.2022, не отримав жодного акту КБ-2в та КБ-3 для перевірки та візування, хоча роботи підрядниками виконувалися, основний запланований обсяг робіт на 2022 рік підрядниками було виконано до червня 2022.
Вказує, що йому надали позитивний експертний звіт №00-132/01-22/ІЗ від 30.08.2022, який свідчив про корегування проєктно-кошторисної документації, яку відповідачу надано не було. Про виявлені порушення вказав позивачу листом №659 від 26.10.2022, в якому зазначалося про ненадання технічному нагляду на перевірку та візування актів КБ-2в та про відсутність договірних зобов'язань із підрядниками, які здійснювали роботи у 2022 році, а також про невідповідність інформації, зазначеній у витягу з Протоколу № Ц-54/88 Ком.т. засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 17.10.2022 довідці замовника станом на 01.06.2022 , про яку вказано у додатку до експертизи, згідно якої є виконання певних робіт, які не відповідають дійсності та обліку завізованих технічним наглядом актів. Позивач так і не обґрунтував зазначеної невідповідності на сьогодні.
Також, у листі відповідача №663 від 07.11.2022, що був направлений позивачу, вказувалося про порушення чинного законодавства та наголошувалося про необхідність корегування проєктно-кошторисної документації, оскільки при проведені експертизи позивач надав недостовірну інформацію експертній установі. Про виявлені порушення також було зазначено відповідачем у листах №668 від 17.11.2023, №68о від 02.12.2022, № 681 від 06.12.2022, № 693 від 27.12.2022, № 695 від 29.12.2022, №01 від 02.01.2023, №02 від 04.01.2023, № 11 від 13.02.2023.
Вказує, що позивач підготував у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781, ще у лютому 2023, хоча добре знав про наявні невідповідності та зауваження технічного нагляду.
Звертає увагу, що позивач не надавав відповідачу його примірників усіх завізованих актів, не надав примірників виконавчої документації за результатами виконання будівельно-монтажних робіт підрядниками (креслень, схем тощо) з метою перевірки та аналізу таких документів, підтвердження усіх робіт на об'єкті, виявлення невідповідності та порушень, а відтак і усунення таких порушень.
Зазначає, що позивачем, в порушення п.33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13,04.2011 №466, не повідомлено Державну інспекцію архітектури та містобудування України та не приведено до відповідності відомості про осіб, які здійснювали технічний нагляд на об'єкті. На думку технічного нагляду необхідно провести повторний аналіз документів з метою виявлення та усунення помилок, однак це можливо тільки після повторного проходження проектно-кошторисною документацією експертизи.
Вказує, що на сьогодні договір між сторонами припинений, додаткова угода про продовження дії договору не підписана, що позбавляє відповідача виконати необхідні роботи на об'єкті, перевірити усунення недоліків, ознайомитись зі станом обладнання та систем які позивачем швидше за все експлуатувались весь цей час, та у випадку відсутності зауважень у технічного нагляду підписати Акт готовності об'єктів до експлуатації.
Зважаючи на припинення договору № Л/Е-го56о/НЮ від 07.12.2020 року, існування зауважень з боку технічного нагляду до проєктно-кошторисної документації об'єкту та наявність не усунутих порушень замовником, неможливість проведення перевірки об'єкта технічним наглядом після візування всіх актів, підписання Акту готовності об'єктів до експлуатації технічним наглядом є неможливим.
Зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачено законом, оскільки він не підпадає під примусове виконання обов'язку в натурі, передбачене пунктом 5 частини другої статті 16 ЦК України. Заявлена позивачем у даній справі вимога про зобов'язання відповідача підписати Акт готовності об'єктів до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781не призведе до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку відповідачем, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький позбавлений можливості підписати Акт готовності об'єкта до експлуатації своїм електронним підписом, оскільки відповідальними за технічний нагляд згідно Договору №Л/Е-205560/НЮ від 07.12.2020 були призначені конкретні особи.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
07.12.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м. Львів (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький (надалі - виконавець) укладено договір №Л/Е-205560/НЮ (надалі - договір).
Згідно п.1.1. договору, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання з технічного нагляду за будівництвом об'єкта "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" HAT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" у Волинській області" І черга" (надалі - об'єкт) згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов'язався:
2.1.1. здійснювати технічний нагляд та контроль за якістю та обсягами виконаних підрядником робіт на об'єкті у встановлені Сторонами терміни;
2.1.2. при організації технічного нагляду контролювати дотримання під час будівництва (реконструкції) умов, передбачених державними будівельними нормами України та чинними законодавчими нормативами України;
2.1.3. після укладання договору надати наказ "Про призначення відповідальної особи за виконання технічного нагляду";
2.1.4 повідомляти Замовнику на його вимогу всі відомості про результати виконання договору;
2.1.5. забезпечити проведення робіт відповідно до вимог затвердженої проєктної документації;
2.1.6. здійснювати перевірку відповідності обсягів робіт, включених до актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), що надаються підрядником, фактично виконаним роботам на об'єкті, згідно з затвердженою проєктною документацією, договірною ціною, будівельними нормами та державними стандартами України шляхом візування відповідними спеціалістами.
2.1.7. мати відповідний кваліфікаційний сертифікат, який дає право здійснювати технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт відповідно до законодавства на весь час дії даного договору;
2.1.8. вести перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва (реконструкції) об'єкта, - технічні паспорти, сертифікати, документи, що відображають результати лабораторних випробувань, приладів і технологій відповідно до проектної документації, законодавства і граничних показників вартості робіт, тощо;
2.1.9. брати участь в контрольних обмірах, що проводяться, в перевірках органами державного нагляду, відомчими інспекціями, представляти для цього необхідні документи, а також самостійно проводити контрольні обміри виконаних робіт;
2.1.10. співпрацювати з представником авторського нагляду та здійснювати контроль за своєчасним внесенням змін в робочу документацію;
2.1.11. здійснювати контроль за веденням загального журналу виконання робіт на об'єкті встановленого зразка;
2.1.12. брати участь спільно з замовником та проєктною організацією в розгляді пропозицій підрядників та/або Замовника по підвищенню якості, зниженню вартості і скороченню термінів виконуваних робіт;
2.1.13. бути присутнім на виробничих нарадах, що проводяться замовником;
2.1.14. брати участь в комісії по розгляду готовності об'єкта до експлуатації, у формуванні пакета документів, а також вчиняти всі інші дії, необхідні для отримання замовником документації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил;
2.1.15. своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.
2.1.16. Виконавець забезпечує дотримання своїми працівниками вимог з охорони праці.
У відповідності до п.2.2. договору, виконавець зобов'язаний також виконувати інші зобов'язання, які, у відповідності з цим договором або законодавством, покладаються на виконавця.
Пунктом 2.5. договору сторони погодили обов'язки замовника:
2.5.1. надати виконавцю затверджену замовником проєктно-кошторисну документацію, необхідну для виконання ним обов'язків за цим договором, та всі зміни до проектно-кошторисної документації, які з'явились під час будівництва об'єкта;
2.5.2. надати виконавцю перелік підрядних організацій, які будуть залучені на об'єкті;
2.5.3. попередити виконавця про виконання прихованих будівельно-монтажних робіт на об'єкті за два дні до їх виконання для їх огляду, перевірки і підписання своєчасно актів на приховані роботи;
2.5.4 прийняти належним чином та підписати акти здачі-приймання виконання технічного нагляду, та всі надані виконавцем документи про виконане ним у відповідності з договором. Після контролю за достовірністю актів здачі-приймання виконання технічного нагляду виконавцем, підписувати ці акти в трьох денний робочий термін з моменту одержання. Акт здачі - приймання виконання технічного нагляду підписується сторонами після підписання актів виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форми КБ-3), але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця;
2.5.5 не перешкоджати виконавцю в реалізації його права здійснювати у порядку та на умовах, визначених цим договором, контролю за відповідністю проектній документації обсягу та якості виконання робіт на об'єкті;
2.5.6. провести оплату за технічний нагляд відповідно до умов даного договору;
2.5.7. у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на виконання (припинення) робіт, повідомити про це виконавця протягом двох робочих днів з моменту таких змін.
29.12.2020 додатковою угодою №1 до договору №Л/Е-20560/НЮ від 07.12.2020, сторонами викладено п.11.1 договору у новій редакції, а саме погоджено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків та зобов'язань визначених п.7.4. договору - до повного виконання зобов'язань.
Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький від 23.10.2020 призначено керівником групи для координування робіт при підготовці документів та участі в конкурсному відборі виконавця робіт в тендері з технічного нагляду на об'єкті: "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" HAT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" у Волинській області" І черга" Лисого Івана Володимировича.
Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький від 07.12.2020 призначено відповідального за технічний нагляд по підприємству ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" по об'єкту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" HAT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" у Волинській області" І черга" інженера технічного нагляду Йолтухівського Сергія Володимировича.
Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький від 30.08.2021 внесено зміни до наказу №АГ-13 від 07.12.2020 та додано відповідальних за технічний нагляд на об'єкті будівництва. Призначено відповідальними за технічний нагляд по підприємству ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" по об'єкту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" HAT "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" у Волинській області" І черга" інженерів з технічного нагляду Йолтухівського Сергія Володимировича, Каганяка Ігоря Михайловича , Гавчука Віктора Карловича.
Враховуючи факт закінчення будівництва об'єкта в частині 1-го пускового комплексу та з метою подання заяви про прийняття цього комплексу в експлуатацію і видачі сертифіката позивач у встановленому порядку сформував в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації, а також на підставі платіжного доручення від 25.01.2023 №33277 здійснив відповідну оплату Акту готовності об'єкта до експлуатації присвоєний реєстраційний номер в Єдиний державній електронній системі у сфері будівництва: АС01:1471-3582-7941-9781, що підтверджується витягом з електронного кабінету позивача у цій системі.
Згідно із листом від 12.05.2023 №НГ-10/1721 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати у встановленому порядку в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1471-3582-7941-9781).
На підставі листів від 19.05.2023 №57, від 19.05.2023 №58 відповідач відмовив у задоволенні зазначеного прохання. Обґрунтовуючи відмову, він зазначив, що нібито не може підписати Акт готовості об'єкта до експлуатації доки не буде приведено усі документи у відповідність та не буде здійснено оплату за виконані технічним наглядом роботи.
У зв'язку із цим Акт готовності об'єкта до експлуатації, з реєстраційним номером: АС01.1471-3582-7941-9781 відповідачем не підписаний та в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва перебуває з статусі "очікує підписання", що підтверджується витягом з електронного кабінету позивача.
На підтвердження позовних вимог позивачем подано до матеріалів справи витяг з Положення про регіональну філію "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця", затверджений протоколом від 18.02.2021 №Ц-56/14 Ком.т; копію договору від 07.12.2020 № Л/Е-20560/НЮ та додаткової угоди від 29.12.2021 № 1; витяг з проєктної документації за проєктом "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" у Волинській області" І черга"; копію експертного звіту від 28.03.2019 № 00-1989-18/ПБ та додатку до нього; витяг з проєктної документації за проєктом "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" у Волинській області" І черга будівництва. Коригування"; копію експертного звіту від 30.08.2022 № 00-0132/01-22/ГЗ та додатку до нього; копію наказу від 30.08.2021 № АГ-13; копію кваліфікаційних сертифікатів серії АТ №002912, №002831, №005585; копію листа від 26.07.2021 №НГ-10/5509; копію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.07.2021 №ІУ013210701118 на початок будівельних робіт; копію акта прийому-передачі проєктно-кошторисної документації по об'єкту від 25.10.2022; копію Акта готовності об'єкта до експлуатації, сформованого в ЄДЕССБ та присвоєним реєстраційним номером: АС01:1471-3582-7941-9781; копію документа (платіжне доручення від 25.01.2023 №33277) на підтвердження внесення плати за розгляд заяви та видачу сертифіката; витяги з електронного кабінету позивача в ЄДЕССБ на підтвердження статусу Акта готовності об'єкта до експлуатації та присвоєння йому реєстраційного номера: АС01:1471-3582-7941-9781; копію листа від 12.05.2023 №НГ-10/1721; копія листа від 19.05.2023 №57; копія листа від 19.05.2023 №58; витяги з державної інтегрованої системи електронної ідентифікації щодо неможливості подання заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката без підписаного Акта готовності об'єкта до експлуатації; копію договору від 02.02.2021 №Л/Ш-2113/НЮ та додатково угоди від 29.09.2021 №1; копію договору від 03.02.2021 №Л/Ш-2117/НЮ та додаткової угоди від 01.10.2021 №1; копію внутрішнього зобов'язання від 01.09.2021 №811-БМЕС-Льв/2021-НФЕ; копію внутрішнього зобов'язання від 30.04.2021 №140-ЕРТ-Льв/2021-НФЕ; копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок форми КБ-3 та доданих до них документів (розрахунки загальновиробничих витрат до актів форми КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів, акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, акти приймання-передачі устаткування до монтажу тощо) за період: жовтень 2021 - грудень 2022 років.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).
При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 19.10.2022 у справі №910/14224/20).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, та саме з метою його захисту.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з положеннями частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За змістом статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Таким чином, у розумінні наведених положень чинного процесуального законодавства правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
У той же час, заявлена позивачем у цій справі вимога про зобов'язання відповідача підписати Акт прийняття об'єкта в експлуатацію не призводить до поновлення порушеного права позивача, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Таким чином, наведена вимога позивача не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.
Такий спосіб захисту, як зобов'язання органу технічного нагляду підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації не визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, постановою від 11.07.2007 №903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури", якою затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, яким визначено механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта), на які посилається позивач.
Суд вважає, що визначений п.2.1.14 Договору №Л/Е-205560/НЮ від 07.12.2020 обов'язок брати участь в комісії по розгляду готовності об'єкта до експлуатації, у формуванні пакета документів, а також вчиняти всі інші дії, необхідні для отримання позивачем документації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил не слід ототожнювати з обов'язком підписання Акту про готовність об'єкту до експлуатації.
Судом також береться до уваги, що відповідальними за технічний нагляд згідно Договору №Л/Е-205560/НЮ від 07.12.2020 були призначені конкретні особи - працівники ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО", а не Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м. Хмельницький. Як вбачається із матеріалів справи (т.1 ст.85) у сформованому позивачем у встановленому порядку в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акті готовності об'єкта до експлуатації зазначено Йолтухівського С.В., як особу, яка має підписати даний Акт.
Крім того, статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на положення якого посилається позивач, визначено, що Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проєктувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Судом також враховується, що установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Водночас, суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 квітня 2023 у cправі №910/21187/21).
Як вбачається із матеріалів справи, вимоги позивача про зобов'язання ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС 01:1471-3582-7941-9781 ґрунтуються на тім, що суд має встановити та підтвердити наявність та обґрунтованість таких фактів:
якості та обсягів виконаних підрядником робіт на об'єкті у встановлені терміни, дотримання під час будівництва (реконструкції) умов, передбачених Державними будівельними нормами України та чинними законодавчими нормативами України;
проведення робіт відповідно до вимог затвердженої проєктної документації;
відповідності обсягів робіт, включених до актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), що надаються підрядником, фактично виконаним роботам на об'єкті, згідно з затвердженою проектною документацією, договірною ціною, будівельними нормами та державними стандартами України;
наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва (реконструкції) об'єкта, - технічні паспорти, сертифікати, документи, що відображають результати лабораторних випробувань, приладів і технологійй відповідно до проєктної документації, законодавства і граничних показників вартості робіт, тощо;
контрольних обмірів, веденням загального журналу виконання робіт на об'єкті.
Суд вважає, що вимога про зобов'язання ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Акт готовності об'єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС 01:1471-3582-7941-9781 не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності зазначених вище фактів.
Такий акт є лише доказом належного виконання будівельною організацією робіт за договором підряду з будівництва об'єкта: "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель-Ізов-Держкордон" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" у Волинській області" І черга", а його підписання не може розглядатись як окремий обов'язок щодо виконання сторонами договірних зобов'язань, зокрема, за договором технагляду від 07.12.2020.
Суд вважає, що предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов'язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Акт прийняття об'єкта в експлуатацію лише підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які можуть входити до підстав позову.
Судом враховується, що до повноважень господарського суду не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Судом береться до уваги, що технічний нагляд полягає в контролі за процесом будівництва, під час якого, суб'єкт, який здійснює такий контроль наділений широким обсягом повноважень, зокрема щодо обліку та перевірки відповідності будівельних робіт встановленим вимогам і стандартам, перевірки наявності усіх необхідних підтвердних документів, проведення огляду та оцінки результатів тощо.
При цьому, такий контроль не обмежується лише функцією візування актів форми КБ-2в, а передбачає постійне та безпосереднє (в реальному часі) перебування відповідача на об'єкті під час виконання будівельних робіт та прямий контакт з підрядниками робіт і замовником.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у позові Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО", м.Хмельницький про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВ-ЕНЕРГО" підписати в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Аакт готовності об'єкта до експлуатації, якому присвоєний реєстраційний номер: АС01:1471-3582-7941-9781 належить відмовити.
Доводи позивача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.01.2024.
Суддя С.І. Крамар
Віддруков. 4 прим.:
1- до справи;
2 - позивачу (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) надісл. в ел. кабінет
3 - філії (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1) надісл. на ел. пошту contract@railway.lviv.ua
4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) надісл. в ел. кабінет