23.01.2024м. СумиСправа № 920/1213/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1213/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (вул. бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код за ЄДРПОУ 41084239)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
про стягнення 47992,24 грн
установив:
20.10.2023 через систему «Електронний суд», використавши норму ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить:
1)стягнути з відповідача 47992,24 грн заборгованості за договором №132327-СМ-004 від 10.04.2021 про надання кредиту, що складається з: 25148,44 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 22843,80 грн прострочених платежів по процентах; а також стягнути 2147,20 грн судового збору;
2)витребувати в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 10.04.2021 по 08.08.2023 включно;
3)розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін;
4)розгляд справи здійснювати без участі позивача;
5)копії всіх судових рішень, прийнятих судом за наслідками розгляду цієї позовної заяви, у встановленому законодавством порядку надсилати за адресою місцезнаходження позивача - 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, 26 оф. 411.
24.10.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким з 30.08.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність.
24.10.2023 судом надіслано електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №286973 від 24.10.2023 встановлено, що за вказаними параметрами особу не знайдено.
Ухвалою від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1213/23 в порядку спрощеного позовного провадження; задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів; постановлено витребувати у АТ КБ "Приватбанк" наступну інформацію: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 10.04.2021 по 08.08.2023, здійснених між контрагентами ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
25.10.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки №6650.
25.10.2023 супровідним листом надіслано до виконання АТ КБ "Приватбанк" копію ухвали від 25.10.2023 у справі №920/1213/23.
25.10.2023 надіслано лист-запит у справі №920/1213/23 до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Ромни" (Відділ реєстрації місця проживання) щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) враховуючи всі можливі співпадіння.
27.10.2023 Управління адміністративних послуг Роменської міської Ради надіслало лист №04-05/3240 (вх №6807/23 від 27.10.2023 - електронною поштою, вх №6964 від 03.11.2023 - поштою), в якому зазначило, що за даними реєстру Роменської територіальної громади громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
31.10.2023 АТ КБ "Приватбанк" листом №20.1.0.0.0/7-231026/42078 повідомив суд про виконання вимог ухвали протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного листа (вх №6568 від 31.10.2023 - електронною поштою та вх №6996 від 06.11.2023 - засобами поштового зв'язку).
06.11.2023 АТ КБ "Приватбанк" надіслав лист від 01.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231026/42078, в якому повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_5 . До зазначеного листа банком додана виписка з банківської карти № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_5 за період з 10.04.2021 по 08.08.2023.
30.11.2023 копія ухвали від 25.10.2023 у справі №920/1213/23 надіслана на адресу, зазначену позивачем у позові, що співпадає з даними, наданими Управлінням адміністративних послуг Роменської міської Ради, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
30.11.2023 суд повторно направив відповідачу копію ухвали від 25.10.2023 про відкриття провадження у справі №920/1213/23, яка 07.12.2023 повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відмовився».
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №920/1213/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно з нормами цивільного, господарського законодавства та Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичних осіб - підприємців є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець (навіть у разі припинення підприємницької діяльності) відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу сторін та змісту правовідносин, що виникли з господарського договору, суд дійшов висновку, що дана справа повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.
Судом встановлено, що 10.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № 132327-СМ-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
З боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 10.04.2021 було направлено Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №132327-СМ-004 про надання кредиту.
10.04.2021 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 132327-СМ-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9839, на номер телефону НОМЕР_6 (що був зазначений відповідачем в анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що 10.04.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №132327-СМ-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 32000,00грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, де першим днем є дата списання коштів з рахунку кредитодавця.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,08136416 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котра позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується платіжними дорученнями від 10.04.2021 та банківської випискою за 10.04.2021, наданою на виконання вимог ухвали суду АТ КБ «Приватбанк».
Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 132327-СМ-004 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 132327-СМ-004, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 132327- СМ-004 ОСОБА_1 на виконання умов спірного договору здійснив часткову оплату за договором № 132327-СМ-004 на загальну суму 40 438,25 грн, тим самим вчинивши конклюдентні дії щодо визнання договору.
Станом на 08.08.2023 року у відповідача утворилась заборгованість за договором №132327-СМ-004 про надання кредиту, в розмірі 47 992,24 грн, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 148,44 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 22 843,80 грн.
Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником суд зазначає наступне:
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил про надання грошових коштів у кредит, затверджених наказом директора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» від 12.03.21 №07-ОД, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Суд дійшов висновку, що 10.04.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була прийнята пропозиція (оферта) щодо укладення договору №132327-СМ-004 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-9839, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_6 вказаного Позичальником в Заявці) СМС-повідомлення.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Порядок укладення електронного договору передбачений статтею 11 Закону України «Про електрону комерцію».
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 Закону). Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.».
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, а отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на зазначене, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 47992,24 грн заборгованості за договором №132327-СМ-004 від 10.04.2021 про надання кредиту, що складається з: 25148,44 грн прострочених платежів по тілу кредиту та 22843,80 грн прострочених платежів по процентах, у зв'язку з чим зазначені вимогти задовольняються як законні та обґрунтовані.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір, розмір якого за нормою ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підтверджений платіжною інструкцією від 16.08.2023 №2758 в сумі 214,72 грн та платіжною інструкцією від 09.10.2023 №3766 в сумі 1932,48 грн.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2147,20 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (вул. бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код за ЄДРПОУ 41084239) 47992,24 грн (сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн 24 коп.) заборгованості за договором №132327-СМ-004 від 10.04.2021 про надання кредиту, що складається з: 25148,44 грн (двадцять п'ять тисяч сто сорок вісім грн 44 коп.) прострочених платежів по тілу кредиту та 22843,80 грн (двадцять дві тисячі вісімсот сорок три грн 80 коп.) прострочених платежів по процентах, а також 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення в зв'язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 23.01.2024.
Суддя В.Л. Котельницька