65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5016/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №916/5016/23
За позовом: Акціонерного товариства “Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 03351208)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Баяні Абдул Матін ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Про стягнення 11971,93 грн.
Представники:
Від позивача: Карась М.М., довіреність
Від відповідача: не з'явився
Встановив Акціонерне товариство “Одесагаз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Баяні Абдул Матін про стягнення заборгованості за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 11971,93грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2023р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Одесагаз” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5016/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "18" грудня 2023 р. о 09:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
18.12.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи до суті до 22.01.2024р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.203р. повідомлено учасників справи №916/5016/23 про судове засідання, яке відбудеться "22" січня 2024 р. о 10:00.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою” вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження №14-507цс18.
У судовому засіданні 22.01.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 23.01.2024р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що між сторонами було укладено Договір розподілу природного газу №006590, на підставі заяви приєднання Фізичної особи-підприємця Баяні Абдул Матін.
За поясненнями позивача, текст Типового договору розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» №2498 від 30.09.2015р.
Позивачем зазначалось суду, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем .
Відповідно до п. 2.3. Договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Згідно до п. 3.1. Договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Відповідно до п. 3.3. Договору, споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватися його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.
Умовами п. 5.4. Договору визначено, що порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об'ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.
Згідно до п. 5.6. Договору, визначені за умовами цього Договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до пп.5 п. 7.4. Договору визначено, що споживач зобов'язується: не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Позивачем було зазначено суду, що за даними інформаційної платформи, функціонування та керування якою згідно діючого Кодексу газотранспортних систем забезпечується ТОВ «Оператором газотранспортної системи України», відповідач у період з 03.01.2022р. не був включений до реєстру споживачів природного газу буд-якого постачальника, відповідно до витягу з інформаційної платформи №Ф9-0000109035.
Також позивачем було зазначено суду, що письмових заяв від відповідача про припинення розподілу природного газу на адресу позивача не надходило.
Ціна закупівлі природного газу для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ в лютому 2022р. за тисячу метрів складає 11971,93 грн., з урахуванням коефіцієнту компенсації ціна склала 56590,01 грн. з ПДВ. та вартість компенсації за лютий 2022р. - 11971,93 грн.
Обсяги природного газу в загальному обсязі 211 куб.м за розрахунковий період лютий 2022р. не було врегульовано із жодним постачальником, тому, як вказує позивач, цей обсяг був віднесений Оператором ГТС на неврегульовані обсяги небалансу АТ «Одесагаз». В Акті врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910065900, відображена загальна сума щодобових небалансів віднесених Оператором ГСТ на АТ «Одесагаз» за розрахунковий місяць лютий 2022р.
Також позивачем було зазначено суду, що акти були складені відповідно до Договору транспортування природного газу №1910065900, який було узгоджено між позивачем та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача заборгованості за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 11971,93 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу” № 329-VIII від 09.04.2015р. (з наступними змінами та доповненнями) розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Судом час вирішення даного спору було встановлено, що між сторонами було укладено Договір розподілу природного газу №006590, на підставі заяви приєднання Фізичної особи-підприємця Баяні Абдул Матін.
Положеннями п. 3.1 договору визначено, що Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.
За матеріалами справи судом з'ясовано, що за даними інформаційної платформи, функціонування та керування якою згідно діючого Кодексу газотранспортних систем забезпечується ТОВ «Оператором газотранспортної системи України», відповідач у період з 03.01.2022р. не був включений до реєстру споживачів природного газу буд-якого постачальника, відповідно до витягу з інформаційної платформи №Ф9-0000109035
Приписами пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Згідно з пунктом 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (в редакції чинній на дату споживання відповідачем природного газу) якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою.
Ціна закупівлі природного газу для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ в лютому 2022р. за тисячу метрів складає 11971,93 грн., з урахуванням коефіцієнту компенсації ціна склала 56590,01 грн. з ПДВ. та вартість компенсації за лютий 2022р. - 11971,93 грн.
Судом також враховано, що в Акті врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910065900, відображена загальна сума щодобових небалансів віднесених Оператором ГСТ на АТ «Одесагаз» за розрахунковий місяць лютий 2022р.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі зі стягненням з відповідача заборгованості за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 11971,93 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Одесагаз” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баяні Абдул Матін ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 03351208) заборгованість за несанкціонований відбір природного газу в розмірі 11971 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено 23 січня 2024 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко