65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"22" січня 2024 р.м. Одеса № 916/181/24
Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№191/24 від 15.01.2024)
за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (вул. Покровська, № 98-в, м. Житомир, 10031, код ЄДРПОУ 38500095)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алфі Світ Лайф 22» (вул. Героїв оборони Одеси, № 90, м. Одеса, 65069, код ЄЄДРПОУ 41829696)
про стягнення 62 449,20 грн,
Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алфі Світ Лайф 22» заборгованості в розмірі 62449,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради посилається на невиконання відповідачем умов договору № 4 від 24.01.2022 в частині поставки товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньо сплачених за непоставлений товар коштів.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов'язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.
У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
При цьому, зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема такі, як залишення позовної заяви без руху, залишення заяви/клопотання без розгляду.
Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, в редакції від 18.10.2023, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
При цьому, в абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України зазначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із кодом ЄДРПОУ 38500095 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 440105, сформованою за відповідним запитом суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом до подання позовної заяви зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
З зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно п.47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв'язку, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є встановлений у п.п. 61, 62 Правил спосіб поштової оплати, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
В якості доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів позивачем був наданий опис вкладення від 10.01.2024, однак вказаний опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення відповідачу.
Зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, до позовної заяви не додано належних доказів надіслання на юридичну адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (вх. № 191/24 від 15.01.2024) без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (вх. № 191/24 від 15.01.2024) - залишити без руху.
2. Встановити Комунальному некомерційному підприємствау «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради про його обов'язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до статті 6 ГПК України.
4. Зобов'язати позивача, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 15.01.2024 за вх.№ 191/24.
5. Роз'яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 22.01.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський