ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.12.2023Справа № 910/548/23
За позовомАкціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
доДержавної організації "Аграрний Фонд"
провизнання кредиторських вимог
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаЧайковська А.В.;
від відповідачане з'явилися;
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації "Аграрний Фонд" про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Є.Влізло визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договорами №216/11 від 06.05.2011, №269/11 від 17.06.2011, №147/11 від 19.04.2011 у розмірі 407158,78 грн та включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання відповідача за наведеними договорам не виконані, а заборгованість у розмірі 407158,78 грн за надані позивачем послуги відповідачем не погашена та не визнається ліквідаційною комісією відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повернуто заявникові на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/548/23 скасовано та направлено зазначену справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/548/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2023.
14.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив.
Серед іншого, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/3426/23 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний Фонд" про визнання кредиторських вимог, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договором складського зберігання зерна №261/11 від 09.06.2011 в розмірі 8652,94 грн, а в задоволенні позовних вимог про включення кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договорами №216/11 від 06.05.2011, №269/11 від 17.06.2011 та №147/11 від 19.04.2011 відмовлено, тобто вимоги позивача за переліченими договорами вже були предметом розгляду Господарським судом міста Києва, внаслідок чого прийнято рішення про відмову в задоволенні цих вимог, яке набрало законної сили.
Також відповідач зауважив, що в частині позовних вимог позивача про визнання кредиторських вимог за договором складського зберігання зерна №269/11 від 17.06.2021, укладеного з філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Новополтавський елеватор" за період з квітня 2011 року по січень 2017 року на суму 64091,44 грн сплив строк позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 19.10.2023, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 04.10.2023, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - до 16.10.2023.
05.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2023.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.11.2023 оголошено перерву до 14.12.2023.
У судове засідання, призначене на 14.12.2023, представник позивача з'явився, позов підтримав.
Відповідач у судове засідання 14.12.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 14.12.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
06.05.2011 між філією Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України") "Солідарненський елеватор", як зерновим складом, та Аграрним фондом (Державна організація "Аграрний Фонд"), як поклажодавцем, укладено договір складського зберігання №216/11 (договір №216/11 від 06.05.2011).
Згідно умов п.1.1 цього договору якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідним складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Відповідно до абз.1 ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах.
Стаття 1 цього Закону визначає, що зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.
Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах (абз.2 ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
За твердженнями позивача, складською квитанцією на зерно №1110 від 04.04.2014 підтверджується, що зерновий склад прийняв на зберігання від відповідача на підставі договору №216/11 від 06.05.2011 кукурудзу 3 класу 2013 року врожаю, вагою 302305 кг, складською квитанцією на зерно №1136 від 30.12.2013 підтверджується, що зерновий склад прийняв на зберігання від відповідача кукурудзу 3 класу 2013 року врожаю, вагою 386442 кг, складською квитанцією на зерно №216 від 01.02.2018 підтверджується, що зерновий склад прийняв на зберігання від відповідача зерно пшениці м'якої 5 класу 2013 року врожаю, вагою 91109 кг, тобто станом на 28.02.2022 філією позивача "Солідарненський елеватор" надавались послуги по зберіганню зерна у кількості 779,856 тон.
Згідно п.4.3 договору №216/11 від 06.05.2011 розмір плати за надання послуг зі зберігання за тонну на місяць складає 17,50 грн, отже, вартість послуг по зберіганню зерна за місяць становить 13647,48 грн (779,856 тон*17,50 грн), а загальна сума заборгованості відповідача за договором №216/11 від 06.05.2011 за період з 01.07.2021 по 28.02.2022 становить 109179,84 грн (13647,48 грн х 8 місяців).
При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №910/12906/21 позовні вимоги Акціонерного товариства Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний фонд" про стягнення заборгованості у сумі 272949,60 грн за період з листопада 2019 року по червень 2021 року за договором складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 задоволено в повному обсязі та встановлено, що позивачем було прийнято від відповідача на зберігання: 302305 кг зерна кукурудзи відповідно до складської квитанції на зерно №1110 від 04.04.2014, серії АФ №944204 від 04.04.2014, 386442 кг зерна кукурудзи відповідно до складської квитанції на зерно №1136 від 30.12.2013, серії АФ №944084 та 91109 кг зерна пшениці м'якої відповідно до складської квитанції на зерно №261 від 01.02.2018, серії АХ №984698.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про зерно та ринок зерна" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено".
За твердженнями позивача, погашення вищевказаних складських квитанцій не здійснювалося, що свідчить про те, що зерно відповідачем не витребовувалося, а отже вказує про наявність обґрунтованих вимог позивача за договором складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 за період з 01.07.2021 по 28.02.2022 у розмірі 109179,84 грн.
Також, між філією Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України") "Шполянський елеватор", як зерновим складом, та Аграрним фондом (Державна організація "Аграрний Фонд"), як поклажодавцем, укладено договір складського зберігання №147/11 від 19.04.2011 (договір №147/11 від 19.04.2011), згідно умов п.1.1 якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, кукурудзи, ячменю (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідним складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
За твердженнями позивача, складською квитанцією на зерно №95 від 07.09.2018 підтверджується, що позивач прийняв на зберігання від відповідача на підставі договору №147/11 від 19.04.2011 жито (1 класу) 2008 року врожаю, вагою 445500 кг.
Згідно п.4.3 договору №147/11 від 19.04.2011 розмір відшкодування витрат зі зберігання за тонну за 30 календарних днів складає 17,50 грн.
При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2020 у справі №910/4341/20 позовні вимоги Акціонерного товариства Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний фонд" задоволено частково, стягнуто заборгованість за надані позивачем послуги зі зберігання жита в період з 08.09.2018 по лютий 2020 року на підставі договору складського зберігання зерна №147/11 від 19.04.2011 на суму 130457,25 грн, а в задоволенні вимог про стягнення боргу за період з березня 2017 року по 07.09.2018 на суму 148128,75 грн відмовлено.
Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на дату звернення позивача із повідомленням про наявність грошових вимог до боржника №130-2-19/2598 від 27.09.2022 відповідач продовжував зберігати жито (1 класу) 2008 року врожаю, вагою 445500 кг у філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Шполянський елеватор", зокрема, у період з 01.03.2020 по 31.08.2022.
При цьому вартість зберігання за місяць відповідно до п.4.3 договору №147/11 від 19.04.2011 у період з 01.03.2020 по 31.08.2022 становить 7796,25 грн за 30 календарних днів, а загальна сума заборгованості складає: 7796,25 грн*30 місяців = 233887,50 грн.
Крім того, між філією Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України") "Новополтавський елеватор", як зерновим складом, та Аграрним фондом (Державна організація "Аграрний Фонд"), як поклажодавцем, укладено договір складського зберігання №269/11 від 17.06.2011 (договір №269/11 від 17.06.2011) згідно умов п.п.1.1 якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці (об'єкт державного цінового регулювання), якість якої відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідним складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку визначеному підпунктом 3.1.4 цього договору.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов зазначеного договору позивач протягом 2011-2015 років виконував свої обов'язки зі зберігання зерна пшениці, щомісячно складав і надавав поклажодавцю акти виконаних робіт (наданих послуг), які з боку відповідача не підписані.
Загальна вартість наданих за договором №269/11 від 17.06.2011 послуг становить 342974,83 грн, однак відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, частково сплативши за надані послуги 278883,39 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 64091,44 грн.
Філія Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Новополтавський елеватор" неодноразово направляла на адресу відповідача вимоги та претензії про сплату боргу, зокрема, 25.01.2016 була направлена вимога №13 про сплату заборгованості в розмірі 64091,48 грн, у відповідь на яку відповідач листом від 18.02.2016 №40-07/138 відмовив у задоволенні вимог позивача, 11.02.2016 на адресу відповідача направлена вимога №69 та акти виконаних робіт (наданих послуг) за період з 2011 по 2015 роки на суму 64091,48 грн, однак у відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 21.03.2016 №40-07/222 відмовив у сплаті грошових коштів заборгованості.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.07.2022 №491 "Про ліквідацію Аграрного фонду" вирішено: ліквідувати державну спеціалізовану установу Аграрний фонд; утворити та затвердити склад ліквідаційної комісії Аграрного фонду; встановити строк заявлення кредиторами вимог - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо ліквідації Аграрного фонду.
27.07.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо статусу Державної організації "Аграрний Фонд", а саме: в стані припинення.
02.08.2022 у газеті "Голос України" №157 (7907) оприлюднено оголошення про ліквідацію Аграрного фонду згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.07.2022 №491 "Про ліквідацію Аграрного фонду" та повідомлено, що вимоги кредиторів можуть бути заявлені в письмовій формі протягом 2 місяців з дати опублікування цього оголошення.
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Аграрного фонду із повідомленням про наявність грошових вимог до боржника від 27.09.2022 №130-2-19/2598 у загальному розмірі 1826794,09 грн.
07.12.2022 на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення від 30.11.2022 №40-91/326, в якому зазначено, що ліквідаційною комісією Аграрного фонду за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про майнові вимоги до боржника, прийнято рішення про часткове визнання вимог в сумі 1421592,17 грн заборгованості, яка підтверджена рішеннями Господарського суду міста Києва, що набрали законної сили і знаходяться на виконанні в органах Державної казначейської служби. Разом з тим, ліквідаційною комісією відповідача не визнаються вимоги позивача на загальну суму 407158,78 грн за договорами складського зберігання №216/11 від 06.05.2011, №147/11 від 19.04.2011 та №269/11 від 17.06.2011 з огляду на відсутність відповідного бюджетного фінансування на оплату послуг зі зберігання зерна.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що наявна заборгованість на загальну суму 407158,78 грн за договорами складського зберігання №216/11 від 06.05.2011, №269/11 від 17.06.2011 та №147/11 від 19.04.2011 не визнається ліквідаційною комісією відповідача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
За приписами ст.110 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття наказу про ліквідацію відповідача) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.
Чинним законодавством, зокрема, ст.112 Цивільного кодексу України, передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється, шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи.
Відповідно до ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
За змістом положень ч.5 ст.112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з експрес накладної №0101910803094 від 06.01.2023, позивач 06.01.2023 звернувся до суду з позовною заявою №130-2-19/42 від 06.01.2023 про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Є.Влізло визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договорами №216/11 від 06.05.2011, №269/11 від 17.06.2011, №147/11 від 19.04.2011 у розмірі 407158,78 грн та включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, що з урахуванням дати отримання позивачем (07.12.2022) повідомлення відповідача від 30.11.2022 №40-91/326, свідчить про те, що позивачем не пропущено встановлений законодавством строк для звернення до суду з позовом, у зв'язку з частковою відмовою у визнанні його вимог ліквідаційною комісією відповідача.
Твердження відповідача про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/3426/23 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний Фонд" про визнання кредиторських вимог вже було відмовлено у задоволенні позовних вимог про включення кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договорами №216/11 від 06.05.2011, №269/11 від 17.06.2011 та №147/11 від 19.04.2011 відхиляються судом, оскільки вимоги позивача за переліченими договорами не розглядалися по суті, а рішення про відмову в задоволенні цих вимог прийнято виключно у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду з відповідним позовом.
Щодо заявлених вимог в частині визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний фонд" на суму 109179,84 грн за договором складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 та на суму 233887,50 грн за договором складського зберігання №147/11 від 19.04.2011, суд зазначає наступне.
Як вже вказувалося судом, згідно умов укладених між сторонами договорів складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 та №147/11 від 19.04.2011 відповідач зобов'язується передати на зберігання позивачу зерно пшениці, жита, кукурудзи, якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством (п.1.1).
Згідно з п.3.1.5 цих договорів зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання.
Відповідно до п.3.3.2 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього поклажодавець зобов'язаний розраховуватися за надання послуг з приймання, зберігання, відвантаження зерна, а також послуги, що виникають в порядку визначеному підпунктом 3.1.4. цього договору, а відповідно до п.3.3.2 договору №147/11 від 19.04.2011 поклажодавець зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку визначеному підпунктом 3.1.4. цього договору.
Пунктом 4.1 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього визначено, що розрахунки за надання послуг по зберіганню проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. Відшкодування витрат по зберіганню зернового складу здійснюється поклажодавцем за рахунок бюджетних коштів.
Пунктом 4.1 договору №147/11 від 19.04.2011 визначено, що розрахунки відшкодування витрат по зберіганню проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. Відшкодування витрат по зберіганню зернового складу здійснюється поклажодавцем за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до п.4.2 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього граничний розмір плати (тарифу) по зберіганню зерна, придбаного за кошти державного бюджету, встановлюється відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".
Згідно п.4.2 договору №147/11 від 19.04.2011 граничний розмір відшкодування витрат по зберіганню зерна, придбаного за кошти державного бюджету, встановлюється відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".
Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 1 ст.946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Пунктом 4.3 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього встановлено, що розмір плати (тарифу) за надання послуг за тонну на місяць становить 17,50 грн, а п.4.3 договору №147/11 від 19.04.2011 встановлено, що розмір відшкодування витрат за тонну за 30 календарних днів становить 17,50 грн.
У п.4.4 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього визначено, що поклажодавець сплачує вартість послуг зі зберігання зерна з дати передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу згідно актів передавання-приймання до договору складського зберігання зерна на підставі актів виконаних робіт за умови надходження на рахунок поклажодавця коштів з Державного бюджету на зазначені цілі.
Згідно з п.4.4 договору №147/11 від 19.04.2011 поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.
Пунктом 7.1 договорів передбачено, що строк зберігання зерна - до пред'явлення вимоги поклажодавцем.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2012, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (п.8.1 договору №216/11 від 06.05.2011 з урахуванням додаткового договору за 2012 рік до нього).
Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2011, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (п.8.1 договору №147/11 від 19.04.2011).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та не спростовано відповідачем, у період з 01.03.2020 по 31.08.2022 відповідач продовжував зберігати жито (1 класу) 2008 року врожаю, вагою 445500 кг на філії позивача "Шполянський елеватор" за договором №147/11 від 19.04.2011, що підтверджується складською квитанцією на зерно №95 від 07.09.2018, серії АЧ №200101 на якій не має відмітки "погашено" згідно положень ст.46 Закону України "Про зерно та ринок зерна, а отже у спірний період вартість зберігання жита (1 класу) 2008 року врожаю, вагою 445500 кг на філії позивача "Шполянський елеватор" за договором №147/11 від 19.04.2011 склала 233887,50 грн, а саме: 7796,25 грн за 30 календарних днів*30 місяців.
Щодо тверджень позивача про те, що станом на 28.02.2022 відповідач продовжував зберігати зерно на філії позивача "Солідарненський елеватор" зокрема: кукурудзу 3 класу 2013 року врожаю, вагою 302305 кг; кукурудзу 3 класу 2013 року врожаю, вагою 386442 кг; зерно пшениці м'якої (5 класу) 2013 року врожаю, вагою 91109 кг, то зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №910/12906/21 позовні вимоги Акціонерного товариства Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної організації "Аграрний фонд" про стягнення заборгованості у сумі 272949,60 грн за період з листопада 2019 року по червень 2021 року за договором складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 задоволено в повному обсязі та встановлено, що позивачем було прийнято від відповідача на зберігання: 302305 кг зерна кукурудзи відповідно до складської квитанції на зерно №1110 від 04.04.2014, серії АФ №944204 від 04.04.2014, 386442 кг зерна кукурудзи відповідно до складської квитанції на зерно №1136 від 30.12.2013, серії АФ №944084 та 91109 кг зерна пшениці м'якої відповідно до складської квитанції на зерно №261 від 01.02.2018, серії АХ №984698. При цьому, суд зважає на доводи позивача про те, що наразі територія, на якій розташована філія позивача "Солідарненський елеватор" та зберігалося зазначене зерно є окупованою російською федерацією, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надати первинні документи.
Доказів того, що перелічені вище складські квитанції були погашені у спірний період згідно положень ст.46 Закону України "Про зерно та ринок зерна" матеріали справи не містять, як і не містять доказів пред'явлення відповідачем вимог про витребування зазначеного зерна згідно п.7.1 договорів №147/11 від 19.04.2011 та №216/11 від 06.05.2011.
Згідно п.4.3 договору складського зберігання №216/11 від 06.05.2011 за період з 01.07.2021 по 28.02.2022 вартість щомісячного зберігання становить 13647,48 грн за кожні 30 календарних днів, тобто загальна сума заборгованості склала 13647,48 грн*8 місяців = 109179,84 грн.
З урахуванням наведеного вище, а також ст.79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Є.Влізло визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договорами №216/11 від 06.05.2011 на суму 109179,84 грн та №147/11 від 19.04.2011 у розмірі 233887,50 грн та включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача у відзиві на позов про те, що оскільки він є державною спеціалізованою бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету в межах кошторису, то через відсутність затвердженого у встановленому порядку паспорта бюджетної програми "Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експорту об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду" зобов'язання відповідача перед позивачем не реєструються, бюджетні асигнування за вказаною програмою не відкриваються, що виключає правові підстави для визнання небюджетної заборгованості за договорами №147/11 від 19.04.2011 та №216/11 від 06.05.2011 кредиторською, оскільки виходячи з положень ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договором №269/11 від 17.06.2011 на суму 64091,44 грн та включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, суд зауважує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору позивач протягом 2011-2015 років надавав відповідачу послуги зі зберігання зерна пшениці, щомісячно складав і надавав поклажодавцю акти виконаних робіт (наданих послуг), загальна вартість яких склала 342974,83 грн. Вартість послуг за цим договором сплачена відповідачем частково в сумі 278883,39 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за договором №269/11 від 17.06.2011 за період з 2011 по 2015 роки, а саме: 25.01.2016 з вимогою №13 та 11.02.2016 з вимогою №69. Однак, зазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення.
Попри відмову відповідача від сплати заборгованості за договором №269/11 від 17.06.2011 за період з 2011 по 2015 роки ще у 2016 році позивач до суду з позовом не звертався. Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст.257 Цивільного кодексу України, щодо вимог за договором №269/11 від 17.06.2011 за період з 2011 по 2015 роки. Клопотань про поновлення такого строку позивачем подано не було. Зазначене, з урахуванням заяви відповідача про застосування строків позовної давності, наведеної у відзиві, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за договором №269/11 від 17.06.2011 на суму 64091,44 грн та включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну організацію "Аграрний Фонд" (01001, місто Київ, вулиця Грінченка, будинок 1, ідентифікаційний код 33642855) в особі голови ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) за договорами складського зберігання зерна №216/11 від 06.05.2011 в розмірі 109179 (сто дев'ять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 84 коп та №147/11 від 19.04.2011 в розмірі 233887 (двісті тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 50 коп., а всього на суму 343067 (триста сорок три тисячі шістдесят сім) грн 34 коп.
3. Стягнути з Державної організації "Аграрний Фонд" (01001, місто Київ, вулиця Грінченка, будинок 1, ідентифікаційний код 33642855) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код: 37243279) судовий збір у розмірі 5146 (п'ять тисяч сто сорок шість) грн 01 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.01.2024
Суддя Ю.М.Смирнова