61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.01.2024 Справа №905/1514/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ, код ЄДРПОУ 23697280,
до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про стягнення 141504,24 грн.,
без виклику сторін,-
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 15.11.2023 до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення 141504,24 грн., з яких:
-58322,00 грн. - строкова заборгованості по кредиту на підставі договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-58114,65 грн. - прострочена сума заборгованості по кредиту на підставі договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-2247,23 грн. - поточна сума заборгованості по процентах на підставі договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-22793,00 грн. - прострочена сума заборгованості по процентах на підставі договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-4,22 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2022 по 16.02.2022 на підставі п.4.3 Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-23,14 грн. - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2022 по 16.02.2022 на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 14.06.2021 було укладено договір №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», невиконання відповідачем своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту та процентам, а також виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав електронні копії: банківських виписок з 14.06.2021 по 05.04.2023, договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» із додатком №1 до нього «Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії», Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», затверджені рішенням Кредитної ради АБ «Укргазбанк» №213/1 від 02.09.2019 зі змінами внесеними рішенням Кредитної ради АБ «Укргазбанк» №263/2 від 22.10.2019, розрахунку заборгованості фізичної особи-підприємця Тодуркіної Віри Володимирівни за кредитним договором №436/2021/МС-1 від 14.06.2021,
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 633, 634, 640-644, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232 Господарського кодексу України.
22.12.2023 зареєстровано додаткові пояснення б/н від 21.12.2023 у справі представника позивача Легезіна О.Г., які надійшли через підсистему «Електронний суд» (сформовано у системі 21.12.2023). Повідомлено:
- розрахунок заборгованості за тілом кредиту міститься у наданому суду разом із позовом розрахунку у відповідних графах, суми у яких відокремлені по зазначеним у розрахунку календарним періодам та змінюються у залежності від фактичної сплати або перенесення заборгованості з строкової на прострочену заборгованість;
- в частині стягнення 58322,00 грн. строкової заборгованості по кредиту та 2247,23 грн. поточної сума заборгованості по процентах, беручи до уваги граничний строк кредиту згідно графіку, на час подачі позову дана частина заборгованості (яка на час здійснення розрахунку була строковою) набула статусу простроченої. Відповідно підставою стягнення останньої є невиконання позичальником власних зобов'язань по її сплаті в частині строків та розмірів сплати заборгованості по кредитному договору;
- щодо застосування сум у розмірі, що визначений у представленому суду розрахунку, для нарахування штрафних санкцій та відповідальності згідно ст.625 Цивільного кодексу України: базою для нарахування у даному випадку виступав щомісячний розмір відсотків за користування кредитом в січні та лютому 2022, котрі відповідачем було сплачено з пропуском встановленого договором строку, а саме: за січень 2022 у розмірі 2171,41грн. двома платежами 18.02.2022 - 118,76грн., 20.01.2022 - 2052,65грн., коли граничний строк 15.01.2022; за лютий 2022 у розмірі 2054,44грн. сплачено наступного дня після закінчення строку для розрахунку. За прострочення сплати вказаних відсотків позивачем нараховані суми пені та інфляційних втрат у заявленому до стягненні розмірі.
Відзив від відповідача не надходив.
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1514/23 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву б/н від 15.11.2023 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1514/23; визначено, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: розрахунок заборгованості за тілом кредиту; уточнити підстави позову в частині стягнення 58322,00 грн. - строкова заборгованості по кредиту та 2247,23 грн. - поточна сума заборгованості по процентах, беручи до уваги граничний строк кредиту згідно графіку (додаток №1 до договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021) та дату пред'явлення позову; пояснити застосування сум у розмірі, що визначений у представленому суду розрахунку, для нарахування штрафних санкцій (сума заборгованості по кредиту 2171,41грн., 2052,65грн., 2054,44грн.) та відповідальності згідно ст.625 Цивільного кодексу України (сума заборгованості 2171,41грн., 2052,65грн., 2054,44грн.) за несвоєчасну сплату процентів; відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 20.12.2023 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 05.12.2023, але не пізніше 15 днів з дня повідомлення про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; роз'яснено сторонам, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає таке.
За даними веб-сайту інформаційного агентства «ЛІГА:ЗАКОН», 22.11.2022 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Тодуркіною Вірою Володимирівною за власним рішенням.
Відтак, відповідачем за позовом фактично на теперішній час виступає фізична особа, що не є підприємцем.
Згідно сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відповіді №326673 від 17.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру за запитом судді, адресою реєстрації відповідача (фізичної особи) є: АДРЕСА_1 .
22.11.2023 уповноваженими працівниками суду складено акт про те, що ухвала від 20.11.2023 у справі №905/1514/23 не відправлено Господарським судом Донецької області в установленому порядку ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 . у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв'язку у м.Маріуполь.
Судом з відкритих джерел не встановлено приналежність електронної поштової скриньки відповідачу, як і кабінету в «Електронному суді».
Зміну місцезнаходження/місця реєстрації відповідача не встановлено.
Відтак, судом використано альтернативні способи повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №905/1514/23 (телефонограма, розміщення відповідного повідомленя на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України»).
22.11.2023 уповноваженим працівником суду здійснено спробу повідомити ОСОБА_1 про зміст постановленої ухвали Господарським судом Донецької області від 20.11.2023 шляхом надання телефонограми, проте зв'язок не встановлено.
Одночасно, на веб-сайті Господарського суду Донецької області 24.11.2023 опубліковано оголошення для ОСОБА_1 , у якому викладено зміст ухвали від 20.11.2023 по справі №905/1514/23.
Суд наголошує, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.11.2023 по справі №905/1514/23 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у даній справі.
Відповідачем жодних пояснень та клопотань суду не надано.
Представлені позивачем пояснення прийнято та враховано судом.
Беручи до уваги положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
14.06.2021 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (банк) та фізичною особою-підприємцем Тодуркіною Вірою Володимирівною (позичальник) укладено договір №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (договір приєднання), за умовами якого позичальник у повному обсязі акцептує Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з якими позичальник ознайомився, погодився та зобов'язався виконувати.
Пунктом 1 договору встановлено загальний ліміт кредитної лінії: 200 000,00 грн.
Пунктом 2 договору визначено, що кредитна лінія відкривається з 14.06.2021 по 13.06.2023 (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого додатком 1 до договору про приєднання.
Згідно з п.3 договору, за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2 договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3 процентів річних, в національній валюті.
Інші умови надання кредитних коштів, не передбачені цим договором про приєднання, регулюються положеннями Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (п.9 договору).
Відповідно до п.11 договору, підписанням цього договору про приєднання позичальник підтверджує, що всі умови договору про надання мікрокредиту (в тому числі інформаційні додатки) є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення (п.11 договору).
Одночасно, сторони підписали додаток 1 «Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії».
Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України укласти із банком договір про надання мікрокредиту за програмою «Мікрокредит».
Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», разом із договором про приєднання до Правил та всіма додатками та додатковими угодами до них складають договір про надання мікрокредиту.
Приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст.633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» за встановленою АБ «Укргазбанк» формою.
Згідно з п.п.1.2-1.3 Правил підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил. Приєднуючись до Правил позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання мікрокредиту.
Відповідно до п.2.1 Правил, банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах визначених договором про надання мікрокредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання мікрокредиту.
Основні умови кредитування зазначаються у договорі про приєднання (п.2.4 Правил).
Кредитні кошти надаються банком позичальнику в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника згідно додатку 1 до правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в АБ «Укргазбанк» (п.2.6 Правил).
За умовами п.2.8 Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної у договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п. 2 договору про приєднання, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.4.5.2 цих правил.
Проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання договору про надання мікрокредиту. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 2.11 цих Правил. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п.п.2.14 - 2.15 цих правил (п.2.9 Правил).
Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного шоденного залишку простроченої заборгованості по Кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в Договорі про присднання. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення прострочевої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого калекларного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяті, в якому відбулось таке погашення (п.2.11 Правил).
У разі, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставами для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п.2.12. Правил).
Банк зобов'язаний, з урахуванням умов, встановлених положеннями цих правил, видати кредит в сумі, визначеній в договорі про приєднання виключно після оплати позичальником комісій у розмірі та в порядку, передбаченому договором про надання мікрокредиту (п. 3.1.1 Правил).
Згідно з п.п. 3.2.1 Правил, позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені договором про приєднання, повернути отриману в межах кредитної лінії суму кредиту.
Відповідно до п.3.2.2 Правил, позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому договором про надання мікрокредиту, сплачувати проценти та комісії, а також суми передбачених договором про надання мікрокредиту штрафних санкцій та відшкодовувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати банку згідно з умовами цих правил.
Пунктом 3.2.8 Правил встановлено обов'язок позичальника на вимогу банку у випадках, передбачених п.3.3.3 цих правил, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та можливі пені, штрафи.
Банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій, зокрема, позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених договором про надання мікрокредиту (п. 3.3.3 Правил).
Відповідно до п.4.1 Правил, у випадку порушення позичальником зобов?язань за договором про надання мікрокредиту, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов?язань, при цьому позичальник зобов?язаний відшкодувати банку збитки, в також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені банком за договором про надання мікрокредиту.
Згідно з п.4.3 Правил, за порушення визначених в договорі про надання мікрокредитів строків повернення кредиту та/або сплати процентів за корисування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли в період за який сплачується пеня. У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов?язань (щодо строків (визначених Договорі про надання мікрокредиту) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій за користування кредитники коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.
Сплата пені, штрафів, інших платежів за договором про надання мікрокредиту не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі (п.4.4 Правил).
Згідно з п. 4.5.1 Правил, у випадку неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість Позичальника вважається простроченою і позичальник зобов?язаний сплатити на користь Банку проценти від суми простроченої фактичної заборгованості, які у відповідності до ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах річних та розрахованих від суми такої простроченої фактичної заборгованості Позичальника за весь період прострочення виходячи з величини проценту 40,0 процентних пункти.
Відпвідно до п.4.5.2 - 4.5.2.3 Правил, сторони визначили, що днем настання події та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є: закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п.2. договору про приєднання; пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата зазначена в такому письмовому повідомленні Банку; звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача.
На виконання умов кредитного договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 200000,00грн, що підтверджується банківською випискою за період з 14.06.2021 по 05.04.2023.
Згідно представленого суду розрахунку за період з 14.06.2021 по 05.04.2023 за користування кредитними коштами, на суму фактичного залишку заборгованості, нараховані проценти, виходячи з процентної ставки 19,3% річних, встановленої п.3 договору, у загальній сумі 45988,74грн..
Згідно даних представлених банківських виписок погашення за кредитним договором №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 відбулось на загальну суму 104511,86грн., з яких в рахунок повернення тілу кредиту віднесено 83563,35грн., за нарахованими процентами - 20948,51грн.
Не здійснення погашення простроченої заборгованості станом на 05.04.2023 та неповернення кредиту у повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Так, зі змісту договору про приєднання №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 вбачається, що при його укладенні сторонами погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів, відповідальність за порушення строків погашення кредиту. Відтак між сторонами укладено кредитний договір.
Згідно зі ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Факт видачі позивачем кредитних коштів шляхом перерахування 14.06.2021 та 16.06.2021 на особовий рахунок відповідача у загальній сумі 200000,00 грн. підтверджується представленою суду банківською випискою.
Відтак, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище, строк кредиту: з 14.06.2021 по 13.06.2023 (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого додатком 1 до договору про приєднання (п.2 договору).
Згідно з п.3 договору, за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2 договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3 процентів річних, в національній валюті.
Виходячи зі встановлених обставин справи, взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом виконано лише частково.
Станом на 05.04.2023 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 116436,65грн. та, беручи до уваги графік зменшення ліміту кредитної лінії, на дату подання позовної заяви є простроченою заборгованістю з повернення кредитних коштів.
За період користування кредитом станом на 05.04.2023 позивачем також були нараховані проценти за користування кредитом, залишок простроченої заборгованості за якими з урахуванням часткової сплати процентів позичальником у розмірі 20948,51грн. складає 25040,23 грн.
Доказів сплати процентів відповідачем не надано, наявність заборгованості за тілом кредиту не спростовано.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, судом встановлено підстави для стягнення заборгованості за договором №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та фізичною особою-підприємцем Тодуркіною Вірою Володимирівною, у розмірі: 116436,65грн. заборгованість за кредитом, 25040,23грн. - заборгованість за нарахованими станом на 05.04.2023 процентами за користування кредитними коштами.
Одночасно, позивачем заявлено до стягнення 4,22 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2022 по 16.02.2022 на підставі п.4.3 Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк»;
-23,14 грн. - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2022 по 16.02.2022 на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме, згідно наданого суду розрахунку заборгованості та пояснень позивача, на суму зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами за січень 2021 (з урахуванням приписів ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України та п.2.7 Правил) на суму 2171,41грн. - період нарахування 17.01.2022 по 17.01.2022, на суму 2056,65грн. (враховано часткову сплату 18.01.2022 у розмірі 118,76грн.) - період нарахування 18.01.2022 по 19.01.2022 (дата сплати у повному обсязі 20.01.2022); на суму зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами за лютий 2021 на суму 2054,44грн. - період нарахування 16.02.2022.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
У даній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується."
Отже, індекс інфляції застосований позивачем за означений ним період не може враховуватися при застосуванні заходів відповідальності, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки період прострочення становив менше 15 днів, а відтак заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 23,14грн. є безпідставними.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача суми нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2022 по 16.02.2022, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.4.3 Правил, за порушення визначених в договорі про надання мікрокредитів строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли в період за який сплачується пеня. У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов?язань (щодо строків (визначених Договорі про надання мікрокредиту) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, положеннями п.15 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у п.8 розділу 9 «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами), зокрема, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Ураховуючи наведені положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов'язку сплати пені за прострочення, зокрема, сплати процентів.
Отже, зважаючи на викладені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, що підлягає стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період карантину, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом загалом за період з 17.01.2022 по 16.02.2022 у сумі 4,22 грн. є безпідставними.
V. Висновки суду:
Матеріалами справи підтверджено, що прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами договору №436/2021/МС-1 від 14.06.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», з повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальником не виконано, неповернутими залишились: 116436,65грн. - заборгованість за кредитом, 25040,23 грн. - заборгованість за процентами.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та мотиви, з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з цим, з матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (платіжна інструкція №14791-63 від 23.10.2023).
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлений на рівні 2684,00 грн.
У відповідності до п.п.1-2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2147,20грн. (2684,00 грн. х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено.
Одночасно, в силу вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, сума судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи таке, сплачена позивачем сума судового збору саме від розміру 2147,20грн. підлягає відшкодуванню відповідачем.
Суд звертає увагу, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Такого клопотання від позивача станом на дату винесення рішення по справі №905/1514/23 до суду не надходило.
Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ, до ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 141504,24 грн., задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , банківські реквізити не вказано) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280, банківські реквізити не вказано) 141476,88грн., з яких 116436,65 грн. - заборгованість за кредитом, 25040,23 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2146,78 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
6.Повний текст рішення складено 19.01.2024.
Суддя О.В. Кротінова