17.01.2024 м. Дніпро Справа № 908/2317/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 по справі № 908/2317/22 (суддя Горохов І.С.), повний текст рішення складено 17.04.2023,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист», м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс», м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ
про стягнення 1308569,67 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (далі - позивач або ТОВ «ІПВК «Спецзахист») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» (далі - відповідач або ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс») про стягнення 1308569,67 грн заборгованості за договором субпідряду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору субпідряду від 21.09.2021 № 0609/2021/С на виконання робіт на об'єкті ВП ЗАЕС не оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1308569,67 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі № 908/2317/22 позов задоволено; стягнуто з ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» на користь ТОВ «ІПВК «Спецзахист» суму основного боргу у розмірі 1308569,67 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 19628,33 грн.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі № 908/2317/22 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована наявністю всіх передбачених ст. 277 ГПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на нез'ясування та недоведеність судом обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору по даній справі, невідповідністю встановленим обставинам справи висновків, викладених у рішенні суду, а також допущеного судом порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- в строки передбачені Договором (до 20 числа місяця, в якому виконувалися роботи або до 20 числа наступного місяця, якщо виконання робіт завершено в третій декаді місяця - п. 3.1.), акти прийняття виконаних робіт позивач відповідачу не надав. Вперше питання про прийняття виконаних позивачем робіт постало після окупації м. Енергодар, що технічно унеможливило процедуру прийняття робіт;
- фактична неможливість прийняття виконаних робіт відбувалася на тлі прострочення кредитора, оскільки саме несвоєчасне оформлення та надання позивачем актів виконаних робіт для їх перевірки відповідачем унеможливило своєчасну перевірку та прийняття робіт;
- за умовами п. 2.5. Договору, обов'язковою умовою для оплати виконаних позивачем робіт, окрім підписання відповідачем довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, є прийняття робіт замовником, чого у спірних правовідносинах не відбулося, відповідно, обов'язок оплати відповідачем робіт у будь-якому випадку не може ґрунтуватися виключно на підписаних в односторонньому порядку актах;
- акти перевірки відповідності вогнезахисту, на які посилається позивач, не є а ні доказом прийняття робіт замовником, а ні доказом обсягу і вартості виконаних робіт, оскільки вказують лише на виконання певних робіт з вогнезахисту, в той час коли предмет Договору має більш широке визначення виконуваних робіт. Для настання фінансових наслідків, виникнення зобов'язання щодо оплати робіт, необхідне оформлення абсолютно інших документів, що включають в себе результати перевірки кількості і вартості придбаних та використаних матеріалів, витрат робочого часу працівників, витрат на відрядження тощо;
- заявлена позивачем до стягнення сума не відповідає умовам Договору в частині податку на додану вартість, яку позивач фактично включив в загальну вартість робіт, допустивши порушення положень п. 2.1. абз. 2, п. 2.5. та п. 2.6. Договору.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та узагальнені доводи.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» погоджується з висновками місцевого господарського суду, який на підставі досліджених обставин справи та наданих позивачем доказів вірно визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх у повному обсязі.
На думку позивача, посилаючись на підписані між сторонами без зауважень Акти перевірки відповідності вогнезахисту від 22.12.2021 № 0609/2021-ТА1 та від 22.12.2021 № 0609/2021-ТА2, місцевий господарський суд як на факт виконання позивачем робіт за Договором був позбавлений можливості не приймати їх до уваги, оскільки такі акти прямо передбачені умовами Договору і саме вони фіксують факт завершення виконання робіт, а також за своїм змістом містять інформацію щодо відсутності порушень при їх виконанні.
Позивач вважає безпідставними доводи про відсутність зазначення в технічних актах суми, на яку вони виконані, оскільки технічний акт, як такий, не є бухгалтерським або ж певним обліковим документом, що фіксує суму виконаних робіт, а тому не може містити реквізити на здійснення оплати виконаних робіт. На виконання вже технічного акту, складається Акт приймання виконаних робіт, який за своїм змістом конкретизує та деталізує вартість виконаних робіт, їх обсяг, ціну, тощо.
Позивач акцентує увагу на тому, що відповідач не заперечує того факту, що в грудні 2021 року позивач виконував певні роботи згідно з Договором, проте до сьогоднішнього дня не здійснив їх приймання та оплату.
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач на претензію та іншу кореспонденцію не відреагував, оплату виконаних робіт не здійснив, а матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від прийому робіт та підписання Акту приймання виконаних робіт, позивач вважає таким, що узгоджується з матеріалами справи та діючими положеннями законодавства (ч. 4 ст. 882 ЦК України), оскільки у разі відмови від підписання Акту, відповідач мав би про це заявити. В іншому ж випадку Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від його підписання визнані судом обґрунтованими.
Аналіз норми ч. 4 ст. 882 ЦК України дає підстави для висновку, що суд має оцінювати обґрунтованість лише тих мотивів від підписання акту, які були письмово повідомлені іншій стороні, а не пред'явлені такою стороною виключно до суду. Крім того, відповідачем не заявлялися вимоги щодо визнання акту приймання робіт недійсними з підстав визначених законодавством.
Позивач також акцентує увагу колегії суддів на належному способі здійснення ним направлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, з зазначенням номера телефону ( НОМЕР_1 ), який відповідач залишив позивачу для зв'язку та спілкування, що відображено в поштових накладних на кур'єрську доставку.
Окрім зазначеного, позивач вказує на те, що оплата робіт, які фактично виконані позивачем за Договором, не може ставитися в залежність від окупації ВП ЗАЕС, якщо існують докази такого їх фактичного виконання у передбачені договором строки та намагання позивача неодноразово їх передати відповідачу.
Позивач також вважає відсутніми підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 855 ЦК України, оскільки зміст вказаної норми регулює відносини у випадку знищення предмету за договором підряду або ж неможливості виконання робіт, в той же час, судом встановлено, що всі роботи на об'єкті були виконані позивачем в обумовлені Договором строки, тобто ще в грудні 2021 року, що засвідчено відповідними актами перевірки відповідності вогнезахисту та не спростовано відповідачем.
Також з доводами апеляційної скарги не погоджується ДП «НАК Енергоатом», наведені у відзиві заперечення на апеляційну скаргу, фактично дублюють надані ним пояснення по справі від 23.02.2023 № 21-800/28-вих - подані до суду першої інстанції, які заявник просить суд врахувати при прийнятті постанови по даній справі.
Заявник акцентує увагу на тому, що в силу діючих законодавчих приписів, установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування тощо). Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом підписаним обома сторонами.
У зв'язку з окупацією ВП ЗАЕС тимчасово втрачений доступ до будь-яких документів та ресурсів підприємства. Цей факт є загальновідомим та не підлягає доказуванню.
На даний час у ВП ЗАЕС відсутня інформація стосовно того, чи входить сума виконаних робіт в розмірі 1308569,67 грн за Договором субпідряду до суми виконаних робіт ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» за Договором підряду.
4. Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи, а також визначені відповідно до них правовідносини.
21.09.2021 ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (субпідрядник) та ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» (підрядник) укладено договір субпідряду № 0609/2021/С на виконання робіт: «Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок 4. Реакторне відділення. Заміна комплектних трансформаторних підстанцій типу КТПВП. СНЕ. РВ. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи» (договір).
Згідно з п. 1.1. договору, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними силами в межах договірної ціни, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно - кошторисної документації (далі ПКД), роботи на об'єкті ВП ЗАЕС по темі: «ДСТУ Б.Д. 1.1.-1:2013 Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок 4. Реакторне відділення. Заміна комплектних трансформаторних підстанцій типу КТПВП. СНЕ РВ. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи. (Код ДК021-2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)» і передати виконані роботи підряднику у встановлені строки у стані, який відповідає ПКД, будівельним нормам та Технічним вимогам ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», яке в подальшому іменується «Замовник».
Відповідно до п. 1.2. договору, зазначені в п. 1.1. договору роботи виконуються в рамках договору підряду № 0609/2021 від 06.09.2021, укладеного між підрядником і замовником (далі - договір генпідряду). Конкретний перелік робіт, що виконуються субпідрядником, визначає підрядник, залишаючись повністю відповідальним перед замовником за дотримання загального обсягу, якості і строків виконання робіт в межах договору генпідряду.
Відповідно до п. 2.1. договору ціна робіт за договором визначається відповідно до положень ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» обумовлюється протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору генпідряду), є твердою і складає 3315032,33 грн, крім того ПДВ 20 %: 663006,47 грн, разом: 3978038,80 грн.
Відповідно до п. 2.5. договору оплата виконаних робіт проводиться на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), оформленої у встановленому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника, протягом 60 календарних днів з дати підписання довідки підрядником і прийняття відповідних робіт замовником.
Згідно з п. 3.1. договору, строк виконання робіт: вересень 2021 - 15.12.2021. Закінчення робіт фіксується технічним актом виконаних робіт в обсязі проектно-кошторисної документації та технічним вимогам.
Згідно з п. 4.1. договору субпідрядник щомісячно, в строк до 20 числа, надає підряднику акт виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) в 6 екземплярах (1 екземпляр для субпідрядника, 5 екземплярів для підрядника). Підрядник протягом 5-ти робочих днів перевіряють акт в частині об'ємів і вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) у встановленому порядку або направляє субпідряднику мотивовану відмову від приймання робіт.
Згідно з п. 4.2. договору у разі мотивованої відмови підрядника або замовника від приймання робіт. Підрядник письмово інформує cубпідрядника про необхідність усунення виявлених недоліків/дефектів.
Відповідно до п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.
Відповідно до п. 11.1. договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2022.
Позивач посилається на факт належного ним виконання обумовлених договором робіт у грудні 2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи технічними актами:
- Актом перевірки відповідності, вогнезахисту від 22.12.2021 № 0609/2021 -ТА1, зі змісту п.1 якого слідує, що роботи виконано з вогнезахисту електричних кабелів загальної площі 334 м2 на об'єкті ВП ЗАЕС енергоблок № 4, Реакторне відділення. Технічне переоснащення. Заміна комплектних трансформаторних підстанцій типу КТПСН СНЕ РО Секції 4СР-І і 4СР-ІІ, та в об'ємі договору № 0609/2021 від 06.09.2021; зі змісту п. 2 акту слідує, що роботи виконувалися саме ТОВ «ІПВК «Спецзахист»; зі змісту п. 3-4 акту слідує, що результати огляду та вимірювань- без зауважень та відповідають вимогам. Висновок комісії: Роботи з вогнезахисту виконані відповідно до проектної документації та регламенту робіт з вогнезахисту, порушень вимог нормативно-технічних документів не встановлено.
- Актом перевірки відповідності вогнезахисту від 22.12.2021 № 0609/2021-ТА2, зі змісту п. 1 якого слідує, що роботи виконано з вогнезахисту кабельних проходок загальної площі 3,94 м2 на об'єкті ВП ЗАЕС енергоблок № 4, Реакторне відділення. Технічне переоснащення. Заміна комплектних трансформаторних підстанцій типу КТПСН СНЕ РО Секції 4СР-І і 4СР-ІІ, в об'ємі договору № 0609/2021 від 06.09.2021; зі змісту п. 2 акту слідує, що роботи виконувалися саме ТОВ «ІПВК «Спецзахист»; зі змісту п. 3-4 акту слідує, що результати огляду та вимірювань без зауважень та відповідають вимогам. Висновок комісії: Роботи з вогнезахисту виконані відповідно до проектної документації та регламенту робіт з вогнезахисту, порушень вимог нормативно - технічних документів не встановлено.
Вищевказані акти підписані складом комісії, яка проводила перевірку виконаних робіт з вогнезахисту.
За наслідками виконаних робіт з вогнезахисту за договором субпідряду позивач сформував Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/РО (ф. КБ-2В, а. с. 29-34 т 1) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3, а. с. 35-36 т 1), які разом з підсумковою відомістю ресурсів до акту виконаних робіт № 1/РО (а. с. 37-38 т 1), Розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису акту виконаних робіт № 1/РО (а. с. 39-40 т 1) та копію технічних актів виконаних робіт надавалися відповідачу на оформлення та перевірку, як передбачено п. 4.1. Договору.
Позивач стверджує, що обумовлені Договором роботи ним були виконані у повному обсязі в грудні 2021 року. Натомість відповідач свої зобов'язання з прийняття виконаних позивачем робіт за Договором не здійснив, акти виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) не підписав, оплату за фактично виконані позивачем, як субпідрядником роботи не здійснив, чим порушив взяті на себе Договором зобов'язання.
Вказані Акти та документи відповідачем не підписані.
Відповідач вважає, що через прострочення позивача (несвоєчасного виготовлення документів та передачі їх відповідачу для приймання виконаних у грудня 2021 року робіт) відповідач позбавлений можливості перевірити реальність актів в частині об'ємів і вартості виконаних робіт та здійснити прийомку таких робіт, через тимчасове вибуття об'єкту виконання робіт (четвертий енергоблок Запорізької АЕС) з володіння замовника та відсутності доступу до цього об'єкта як позивача так і відповідача.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає наявним факт порушення з боку відповідача умов договору субпідряду в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків є обов'язковим для виконання сторонами, і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов'язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
За своєю правовою природою укладений між сторонами спору договір є договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).
Статтею 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
За приписами ч. 1ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відтак, договір підряду складається із двох пов'язаних між собою зобов'язань:
1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку;
2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Предметом позовних вимог по справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконання робіт відповідно до умов Договору субпідряду на загальну суму 1308569,67 грн.
Зазначаючи про доведеність позивачем обставин виконання робіт за Договором, місцевий господарський суд послався на наявні в матеріалах справи: Акти перевірки відповідності вогнезахисту від 22.12.2021 № 0609/2021-ТА1 та № 0609/2021-ТА2, Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/РО (ф. КБ-2В), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), які разом з підсумковою відомістю ресурсів до Ату виконаних робіт № 1/РО, Розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису Акту виконаних робіт № 1/РО та копіями технічних актів виконаних робіт надавалися відповідачу на оформлення та перевірку, а 25.08.2022 разом з претензією повторно направлялися на адресу відповідача, проте не були вручені останньому і повернулися з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідач надані позивачем документи не підписав, оплату виконаних робіт не здійснив, а матеріали справи не містять мотивованої відмови ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» від прийому робіт та підписання Акту приймання виконаних робіт. Доказів направлення ТОВ «ІПВК «Спецзахист» або отримання останнім такої відмови відповідач суду не надав.
З урахуванням зазначеного місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відсутність підписів відповідача на актах та документах здачі-приймання виконаних робіт не є підставою для відмови в оплаті заборгованості, оскільки відповідно до приписів ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до положень статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
З урахуванням вказаних норм чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому, суд першої інстанції констатував, що сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт, оскільки обов'язок прийняття виконаних робіт, у тому числі заявити про виявлені недоліки у роботі, відмови у зв'язку з виявленими недоліками від підписання акту виконаних робіт законом покладено на замовника (генпідрядника).
Водночас колегія суддів вважає відповідні висновки місцевого господарського суду передчасними з огляду на таке.
Враховуючи, що спір між сторонами стосується виконання умов Договору субпідряду, до предмета дослідження у цій справі входить встановлення обставин щодо характеру, обсягу та якості робіт, що є предметом Договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт; встановленню підлягає також відповідність визначеної в Договорі вартості робіт фактично виконаним роботам.
Як встановлено місцевим господарським судом, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що вся направлена позивачем на адресу відповідача кореспонденція, направлялася з порушеннями. При цьому, відповідач зазначає, що першим отриманим від позивача документом, є претензія від 08.11.2022, яка була отримана 17.11.2022, при цьому з нестачею додатків до неї, про що було складено акт з АТ «Укрпошта» (а. с. 117 т 1). При цьому позов зареєстровано в господарському суді 16.11.2022.
Досліджуючи надані в обґрунтування позову докази та заперечення відповідача проти їх доводів, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд не надав належної оцінки доказам в підтвердження своєчасного направлення позивачем на адресу відповідача документів для приймання обсягу виконаних робіт, які є предметом даних позовних вимог.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів вручення та/або направлення позивачем на адресу відповідача в обумовлені в п. 4.1. Договору (щомісячно в строк до 20 числа) строки документів в підтвердження виконання позивачем будівельних робіт та їх вартості, що позбавило відповідача можливості протягом 5-ти робочих днів перевірити у встановленому порядку реальність об'ємів і вартості виконаних робіт, оформити акт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) або направити мотивовану відмову від прийняття робіт.
Доводи позивача стосовно попереднього вручення відповідачу всіх необхідних документів для здійснення прийомки робіт, колегія суддів відхиляє, оскільки ці обставини жодним доказом не підтверджені.
Доводи позивача про направлення відповідачу всіх необхідних для прийомки та оплати робіт документів, що підтверджує наявний в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист, датований 24.12.2021, колегія суддів відхиляє, оскільки сам лише опис вкладення в цінний лист, за відсутності розрахункового документа або реєстру поштових відправлень не є достатнім доказом для підтвердження належної відправки документів. При цьому, опис вкладення (а. с. 15 т 2) не містить номера поштової відправки, як то передбачено п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Крім того, матеріали справи не містять супровідного листа датованого груднем 2021 року, яким би підтверджувалася відправка відповідачу документів для здійснення прийомки та оплати виконаних позивачем робіт.
Колегія суддів зауважує, що 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК "Енергоатом" (далі - ВП ЗАЕС) були захоплені збройними силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Енергодарська міська територіальна громада внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75).
Судовою колегією встановлено, що першим належним доказом направлення на адресу відповідача документів разом з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/РО (ф. КБ-2В) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) для здійснення їх перевірки та закінчення їх оформлення з урахуванням умов Договору є лист позивача від 25.08.2022 вих. № 403 (а. с. 41-43 т 1). Вказаний лист направлявся позивачем на адресу відповідача кур'єрською службою Укрпошта Стандарт, що відображено на поштових накладних, проте був повернутий на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 12 т 2). Апелянт вказує на те, що невручення вказаного листа адресату спричинене неправильним зазначенням відправником номера телефону отримувача (0676172552), який не є офіційним. Вказаний номер телефону належав головному бухгалтеру товариства, який з початком запровадження в Україні воєнного стану виїхав за кордон та зв'язок з ним відсутній. Натомість, згідно витягу з ЄДРПОУ офіційним номером для здійснення зв'язку з ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» є номер: + 38 (066)-369-85-48, яким позивач не скористався при відправленні кур'єром документів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За змістом вимог ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Отже, несвоєчасне (всупереч умов пунктів 3.1., 4.1. Договору) направлення позивачем документів, необхідних відповідачу для перевірки реальності актів виконаних робіт в частині об'ємів і вартості виконаних будівельних робіт, свідчить про прострочення з боку кредитора, звільняє від відповідальності боржника, оскільки останній, відповідно до умов договору підряду, позбавлений можливості оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що на час розгляду даної справи в суді, ні у позивача, ні у відповідача доступу до об'єкту будівництва не має, а відповідно, відповідач не має змоги здійснити перевірку реальності актів виконаних робіт в частині об'ємів і вартості виконаних будівельних робіт, що на думку колегії суддів звільняє його від обов'язку оплати виконаних робіт, заявлених по даній справі.
Всі інші направлені позивачем листи на всі відомі йому адреси відповідача, як ті, що вказані в договорі (69001, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 9, кв. 4), так і ті, що значаться в реєстрі юридичних осіб (69001, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського буд. 25, прим. 15) з повним переліком документів та вимогою, прийняти фактично виконані роботи, підписати акти, довідку та здійснити оплату за виконані роботи вже після захоплення окупаційними військами території Запорізької АЕС не спричиняє обов'язку у відповідача приймати виконані позивачем роботи та здійснювати їх оплату, оскільки відповідач фактично позбавлений можливості перевірити фактичний обсяг робіт, їх об'єми і вартість, про що зазначено вище.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що оплата робіт, які фактично були виконані позивачем за договором, не може ставитися в залежність від окупації ВП ЗАЕС, якщо існують докази їх фактичного виконання у передбачені договором строки та намагання позивача неодноразово їх передати відповідачу.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що акти перевірки відповідності вогнезахисту, на які посилається позивач, не є а ні доказом прийняття робіт замовником, а ні доказом обсягу і вартості виконаних робіт, оскільки вказують лише на виконання певних робіт з вогнезахисту, в той час коли предмет Договору має більш широке визначення виконуваних робіт. Для настання фінансових наслідків, виникнення зобов'язання щодо оплати робіт, необхідне оформлення абсолютно інших документів, що включають в себе результати перевірки кількості і вартості придбаних та використаних матеріалів, витрат робочого часу працівників, витрат на відрядження тощо. Всі ці обставини викладені в розділі 2 Договору.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно невідповідності умовам Договору заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми в частині податку на додану вартість, яку позивач фактично включив в загальну вартість робіт не будучі платником податку на додану вартість, допустивши порушення положень п. 2.1. абз. 2, п. 2.5. та п. 2.6. Договору, що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт.
Крім того, сформовані позивачем акти взагалі не містять у складі вартості виконаних робіт податку на додану вартість, замість цього містять збільшення цієї вартості на 2% єдиного податку. Такий порядок визначення вартості робіт не передбачений Договором і прямо йому суперечить, адже п. 2.1. Договору чітко передбачає наявність податку на додану вартість у складі договірної ціни.
Так, згідно розділу Х Акту № 1/РО за грудень 2021 року, до загальної вартості робіт якого позивачем включено єдиний податок за ставкою 2% і не включено суму ПДВ, хоча цей податок у складі договірної ціни чітко передбачений.
Право суб'єктів господарювання з річним доходом у розмірі до 10 млрд стати платником єдиного податку 3 групи та платити єдиний податок за спеціально встановленою ставкою 2 % замість податку на доходи та податку на додану вартість на період дії воєнного стану було запроваджено з 01.04.2022 Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що акти, нібито своєчасно надані позивачем на оформлення та перевірку відповідачем, ніяк не могли бути ані надіслані листом з описом вкладення, а ні у будь-який інший спосіб передані відповідачу раніше квітня місяця 2022 року.
При вирішенні даного спору, колегія суддів вирішальним вважає неможливість прийняття робіт за умови воєнної окупації та захоплення Запорізької АЕС.
При цьому суд не може спонукати відповідача до сплати виконаних позивачем робіт за умови неможливості перевірки їх повноти та якості, тим більше, що мова йде про об'єкт підвищеної небезпеки (Атомної електростанції).
На підставі вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 по даній справі.
Доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу слід відхилити, як такі, що не спростовують встановлених вище обставин по даній справі.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини справи, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «СПАС «Атомтехінтерсервіс» та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 по даній справі.
Доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують встановлених вище обставин по даній справі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у своєму Висновку № 11 [2008]).
7. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 по справі № 908/2317/22 - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9 кв. 69, код ЄДРПОУ 37778452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз підрядників атомних станцій «Атомтехінтерсервіс» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25 прим. 15, код ЄДРПОУ 43797294) 29442,82 грн (Двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок дві гривні 82 копійки) судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.01.2024.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов