Справа №760/30081/18
2/760/6716/23
26 грудня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.,
секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, -
встановив:
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, у якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.12.2020 року, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6032850 в сумі 11872, 49 грн., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1015, 20 грн. та сплачений судовий збір.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом посилається на наступне.
29.09.2016 в м. Києві по вул. В. Вал, 16 сталася ДТП за участю автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2016 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» полісом обов'язкового страхування АК/6032850.
Позивач звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із повідомленням про ДТП та надав всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.
05.01.2017 р., 08.02.2017 р., 24.10.2018 р. ПАТ «СК «УСГ» здійснило часткову виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 18978,57 грн., 475,77 грн. та 788,15 грн. відповідно, а всього 20742, 49 грн.
ПАТ «СК «УСГ» виходили з того, що розмір матеріального збитку, завданого автомобілю позивача становить 22133,36 грн., який було визначено на підставі звіту № 16/10-АЗ10, складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія» 28.10.2016 р.
Проте, позивач не погоджується із вказаним звітом, оскільки він було складеного на замовлення СК «Глобус», розрахунок матеріального збитку є необґрунтованим. Крім того, згідно рецензії ФДМУ, зазначений Звіт визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Таким чином, з урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зміст пунктів 9.1, 9.2, 9.4 ст. 9, п. 22.1 ст. 22, п. 36.6 ст. 36 Закону про ОСЦПВВНТЗ, що обмежують ліміт відповідальності страховика в межах страхової суми, враховуючи розмір оціненої шкоди відповідно до результатів судової авто-товарознавчої експертизи від 05.10.2020 року, позивач вважає, що розмір страхового відшкодування , яке повинне бути сплачено на його користь відповідачем становить 11872, 49 грн., що дорівнює різниці між вартістю матеріального збитку у розмірі 32114, 98 грн. та фактично виплаченою частиною страхового відшкодування у розмірі 20742,49 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.11.2018 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 20.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі без повідомлення (виклику) осіб.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
28.02.2019 р. до суду від представника відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. У поданому відзиві, представник відповідача вказав, що 02 червня 2016 р. між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ДП «Райське Джерело» укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6032850, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль «ХЮНДАЙ», д.н.з. НОМЕР_1 .
02.06.2016 р. між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ДП «Райське джерело» було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №97-2805-16-00145. Предметом вказаного Договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної майну потерпілих, внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
29.09.2016 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ХЮНДАЙ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.
03.10.2016 р. до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся позивач з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи, письмовими поясненнями про обставини настання ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування з банківськими реквізитами.
Згідно Звіту №16/10-А310 від 28.10.2016 р., розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 18 978,57 грн. (22 133,36 грн. з ПДВ).
03.01.2017 р. ПАТ «СК «Українська страхова група» прийняло рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 18 978,57 грн., про що було повідомлено відповідним листом.
05.01.2017 р. страхове відшкодування у розмірі 18478,57 грн. та 500,00 грн. сплачено на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідними листами, а зазначені виплати підтверджується платіжними дорученнями №118 та №119 відповідно.
23.01.2017 р. на адресу ПАТ «СК «Українська страхова група» надійшла претензія позивача від 20.01.2017 р., відповідно до якої останній повідомив, що в Звіті №16/10- А310 від 28.10.2016 р. відсутні деякі запасні частин, які не враховані при визначенні матеріального збитку.
Тому, оцінювач перевіривши факти, викладені в претензії, склав новий Звіт №16/10-А310 від 28.01.2017 р.
Згідно Звіту №16/10-А310 від 28.01.2017 р., розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 19 454,34 грн. (22 694,78 грн. з ПДВ).
08.02.2017 р. було проведено доплату страхового відшкодування у розмірі 475,77 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням №2421.
19.07.2017 р. було сплачено пеню в розмірі 56,03 грн. на розрахунковий рахунок позивачу, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням №14780.
12.09.2018 р. на адресу ПАТ «СК «Українська страхова група» надійшла вимога Нацкомфінпослуг, якою було повідомлено, що Звіт №16/10-А310 від 28.10.2016 р. та Звіт №16/10-А310 від 28.01.2017 р. не відповідають вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та рекомендовано ПАТ «СК «Українська страхова група» прийняти рішення про виплату страхового відшкодування відповідно до звітів, що відповідатимуть чинному законодавству у сфері фінансових послуг або узгодити розмір страхового відшкодування із потерпілою особою.
Тому, ПАТ «СК «Українська страхова група» надало оцінювачу копії рецензій Фонду державного майна України на Звіт №16/10-А310 від 28.10.2016 р. та Звіт №16/10-А310 від 28.01.2017 р. для складання нового звіту, що відповідатиме чинному законодавству України.
Згідно Звіту №16/10-А310/Н від 28.09.2017 р., розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 20 242,49 грн. (23 632,96 грн. з ПДВ).
02.10.2018 р. було проведено доплату страхового відшкодування у розмірі 788,15 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням №20692.
02.10.2018 р. ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склало розпорядження про виплату пені позивачу за проведену доплату на суму 788,15 грн.
02.10.2018 р. було сплачено пеню в розмірі 407,01 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням №20693.
Таким чином, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 20 242,49 грн. та пені в розмірі 463,04 грн., а тому відповідач вважає, що ПАТ «СК «Українська страхова група» виконало свої зобов'язання перед позивачем за укладеним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6032850 та Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №97-2805-16-00145 в повному обсязі.
Ухвалою суду від 21.03.2019 року призначено судове засідання для розгляду цивільної справи про суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 25.03.2020 р., за клопотанням позивача, призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
21.12.2020 р. позивачем надано висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.10.2020 р. №13-3/527, проведеного за заявою позивача. Крім того, позивачем було заявлено про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із зменшенням розміру матеріального збитку відповідно до висновку судового експерта та просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 11872,49 грн. та вартість проведеної експертизи у розмірі 1015,20 грн.
24.03.2021 р. до канцелярії суду надійшли заперечення представника відповідача на заяву позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта та заяви про зменшення розміру позовних вимог. Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача вважає, що така заява була подана позивачем з пропуском процесуального строку, встановленого ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Попри те, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з пропуском процесуальних строків, визначених п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, суд приймає її до розгляду як таку, що не погіршує становище відповідача та подана за результатами проведеної судової авто-товарознавчої експертизи, результати якої не могли бути відомі позивачу до початку першого судового засідання.
24.03.2021 р. до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву з урахуванням висновку експерта від 05.10.2020 р. № 13-3/527, в якому позивач вважає вказаний висновок експерта необґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позову. Проте, клопотань про виклик судового експерта для допиту у судовому засіданні представником відповідача не заявлялось.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справі був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги, підтримує в повному обсязі, просити позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, та надані докази.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справі повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності з урахуванням раніше поданих заперечень та відзиву. У задоволенні позовних вимог, які перевищують 9431, 28 грн. просив відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з цього, враховуючи наявний в матеріалах справи відзив відповідача, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі на підставі наявних доказів.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 29.09.2016 р. о 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. В. Вал, 16 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2016 р. у справі №758/12535/16-п, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 28.12.2016 року.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Встановлено, що у результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент ДТП, була застрахована, згідно полісу АК/6032850 в ПАТ «СК «Українська страхова група», страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн.
Зазначені обставини сторонами визнаються та не оспорються.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відноси, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно п. 1 ст. 2 Закону, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).
Таким чином, відповідно до наведених положень чинного законодавства, у випадку укладення між страховою організацією та юридичними або фізичними особами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором, є страховик (страхова організація).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
Згідно ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
При цьому, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
За пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку (п. 36. 7 ст. 36 Закону).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Звіту № 16/10-А310 від 28.10.2016 р. ТОВ «Незалежна експертна компанія», складеного на замовлення Страхова компанія «Українська страхова група» VIG, розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 18 978,57 грн. (22 133,36 грн. з ПДВ).
05.01.2017 р. страхове відшкодування у розмірі 18 478,57 грн. та 500,00 грн. було сплачено на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідними листами, а зазначені виплати підтверджується платіжними дорученнями № 118 та № 119 відповідно.
Згідно Звіту № 16/10-А310 від 28.01.2017 р. ТОВ «Незалежна експертна компанія», складеного на замовлення відповідача, розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 19 454,34 грн. (22 694,78 грн. з ПДВ).
08.02.2017 р. було проведено доплату страхового відшкодування у розмірі 475,77 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням № 2421.
19.07.2017 р. було сплачено пеню в розмірі 56,03 грн. на розрахунковий рахунок позивачу, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням № 14780.
Згідно Звіту № 16/10-А310/Н від 28.09.2017 р. ТОВ «Незалежна експертна компанія», складеного на замовлення відповідача, розмір відновлювального ремонту транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 20 242,49 грн. (23 632,96 грн. з ПДВ).
02.10.2018 р. було проведено доплату страхового відшкодування у розмірі 788,15 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням № 20692.
02.10.2018 р. було сплачено пеню в розмірі 407,01 грн. на розрахунковий рахунок позивача, про що було повідомлено останнього відповідним листом, а зазначена виплата підтверджується платіжним дорученням № 20693.
Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 20 242,49 грн. та пені в розмірі 463,04 грн.
На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, ним надано Звіт №604/10-16 «Щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», д.н.з. НОМЕР_2 становить 36721,09 грн.
Крім того, за клопотанням позивача в справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи від 05.10.2020 р. № 13-3/527, наданого позивачем, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «Vito», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.09.2016 р., становить 32 114,98 грн.
Надаючи оцінку висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.10.2020 р. № 13-3/527, складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, щодо його відповідності ознакам допустимості, належності та достовірності, суд ззазначає, що він містить докладний опис проведених дій, відповідає Методиці автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є обґрунтованим, та є таким, що може бути взятим судом до уваги при вирішенні даної справи по суті, та покладений в основу рішення.
При цьому, суд надає йому перевагу поряд із звітами визначення вартості матеріального збитку, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.09.2018 року, отримано рецензію від Фонду державного майна України на Звіт № 16/10-А310, як такий що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.
Отже, загальний розмір матеріальних збитків в результаті пошкодження транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «Vito», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, становить 32 114,98 грн.
При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, ПАТ «СК «Українська страхова група» сплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 20 242,49 грн. та пені в розмірі 463,04 грн.
Встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідачем станом на час ухвалення рішення було частково здійснено виплату позивачу страхового відшкодування в загальному розмірі 20242, 49 грн., при цьому розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи становить 32114, 98 грн., суд дійшов висновку, що належна до виплати сума невиплаченого страхового відшкодування має становити 11872, 49 грн. з розрахунку 32114, 98 грн. (загальна вартість матеріального збитку) - 20742, 49 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування).
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 11872,49 грн.
Також, судом встановлено, що позивачем сплачено 1015, 20 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи, яка відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України відноситься до витрат, пов'язаних з розглядом справи та підлягає стягненню з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 979, 988, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 106, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження: 03038, місто Київ, вулиця І. Федорова, 32А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 11872 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 49 коп., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., а всього стягнути 13592 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 49 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І. Кушнір