Ухвала від 23.01.2024 по справі 154/295/24

Копія

154/295/24

1-кс/154/76/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Володимир

Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника сектору дізнання Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №120240035510000023 відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України про арешт майна ,-

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання вбачається, що 18.01.2024 року під час проходження прикордонного контролю на пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що знаходиться на території Устилузької ОТГ Володимирського району Волинської області, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії , з ознаками підроблення.

19 січня 2024 року за даним фактом СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035510000023 з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст. 358 КК України.

18 січня 2024 року, під час огляд місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено: автомобіль марки «Ford Focus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 19.06.2023, довідку ВЛК №2567 від 19.06.2023 видані на ім'я ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Samsung S23» імей: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Згідно з ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі вважається тимчасово вилученим майном.

Таким чином, автомобіль марки «Ford Focus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 19.06.2023, довідку ВЛК №2567 від 19.06.2023 видані на ім'я ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Samsung S23» імей: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , мають значення речових доказів, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вказаних речей.

В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.

В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву у котрі просить проводити розгляд справи за його відсутності.

На судовий розгляд справи представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 подав заяву, у котрій зазначив, що заперечує щодо накладення арешту на автомобільмарки «Ford Focus» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мобільний телефон, розгляд справи просить проводити за його відсутності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На думку суду, вилучені 18.01.2024 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 19.06.2023, довідку ВЛК №2567 від 19.06.2023, що видані на ім'я ОСОБА_4 , мають значення речових доказів, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вказаних документів.

В іншому ж випадку, вказані документи, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.

Щодо необхідності накладення арешту на автомобіль марки «Ford Focus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Samsung S23» імей: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , то суд зазначає, що у клопотанні не було жодним чином обґрунтовано, яке доказове значення для справи мають дані автомобіль та телефон та яким критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, вони відповідають.

Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на автомобіль та мобільний телефон, не доведено, що вони мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, а відтак наявність критеріїв, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, не доведено ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту на автомобіль та мобільний телефон та у задоволенні клопотання в цій частині відмовляє.

За таких обставин, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання начальника СД Володимир - Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 19.06.2023, довідку ВЛК №2567 від 19.06.2023, що видані на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонивши відчуження, користування та розпорядження даним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.

Слідчий суддя /-/ підпис.

Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1

Попередній документ
116461632
Наступний документ
116461634
Інформація про рішення:
№ рішення: 116461633
№ справи: 154/295/24
Дата рішення: 23.01.2024
Дата публікації: 23.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Розклад засідань:
23.01.2024 11:00 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАЛІЩУК А А
суддя-доповідач:
КАЛІЩУК А А