22 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/17624/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали заяви представника позивача про визнання дій протиправними у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевірячи вказану заяву на відповідність процесуальним вимогам, суд встановив таке.
Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Зі змісту доданих до заяви документів встановлено, що позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з листа виконавчої служби від 22.12.2023, проте до суду із заявою, поданою в порядку статті 383 Кодексу, він звернувся лише 19.01.2024, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду із відповідною заявою додано не було.
Частина шоста статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків пропуску стороною строку звернення до суду із заявою, поданою в порядку статті 383 Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість застосування в цьому випадку положень Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачені наслідки подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву представника позивача про визнання дій протиправними у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк заява буде повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна