Справа №766/18/24
н/п 1-кс/766/177/24
03 січня 2024 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
встановила:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 строком на 60 діб в межах строків досудового розслідування із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтування клопотання:
ОСОБА_4 , 29.11.2023 близько 13 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи в умовах воєнного стану введеного в Україні, шляхом вільного доступу до місця, де знаходиться телефон всередині квартири, викрала даний мобільний телефон торгівельної марки «Motorola» моделі «Moto g32 (XT2235-2)», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-23/4626-ТВ від 12.12.2023 становить 4521 грн. 50 коп., що належить ОСОБА_7 , після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, яким в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_4 , до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується наступними доказами отриманими під час досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.12.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколами огляду від 08.12.2023 та 09.12.2023; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколами проведення впізнання за участі свідків; протоколом огляду місця полії від 02.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що до неї може бути застосована реальна міра покарання на тривалий строк. Також, ОСОБА_4 не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, що свідчить також про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та не виконувати обов'язки підозрюваного. Також, ОСОБА_4 має непогашену судимість, а саме 07.12.2021 Цюрупинським районним судом Херсонської області була засуджена до 3 місяців арешту за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185, вирок набрав законної сили 07.01.2022, покарання не відбуто. Крім того на розгляді у Херсонському міському суді перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень (1 - за ч. 1 ст. 190 та 2 за ч. 2 ст. 185 КK України), розгляд яких триває. Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, існує реальний ризик того, що ОСОБА_13 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як розуміє, що до неї може бути застосоване покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих ними показів.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрювана офіційно ніде не працює, не має офіційного джерела доходів, раніше судима за вчинення крадіжок. Також щодо підозрюваної направлено в суд обвинувальні акти щодо вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а саме вчинення наступних кримінальних правопорушень: 1) кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 (обвинувальний акт направлено до суду 30.09.2020); 2) кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 31.05.2021); 3) кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 15.06.2021).
Таким чином, на даний час виникла необхідність в обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків та запобігання вищезазначеним ризикам, а також наявності достатніх підстав того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти приведеним ризикам.
Доводи сторін у судовому засіданні:
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання. На обґрунтування своїх заперечень послався на те, що прокурором не надано жодних доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні. У підозрюваної немає жодних намірів переховуватися від слідства або суду. Повідомив, що підозрювана перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері із діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіатів, у зв'язку з чим проходить курс лікування, який не можна переривати. Просив суд застосувати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою її проживання: АДРЕСА_2 .
Підозрювана просила суд не застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що не має наміру ухилятися від слідства та суду, переховуватися, здійснювати тиск на свідків. Вона має постійне місце проживання, з серпня 2023 проживає у квартирі друзів батьків за адресою: АДРЕСА_2 . Також повідомила, що твердо вирішила позбавитись наркотичної залежності і з цією метою з березня 2023року проходить курс лікування від наркотичної залежності, курс не закінчився, і тому вважає, що якщо лікування буде перервано, то досить важко перенесе позбавлення від залежності. Лікування щоденне з 08 до 10 години. Позбавлення від наркозалежності позбавить необхідності вчиняти крадіжки для купівлі наркотиків. Крім того, підозрювана влаштувалася прибиральницею на роботу в готель і сьогодні мав бути її перший робочий день. Просила суд застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час за вищевказаною нею адресою. Щодо невідбуття покарання у вигляді арешту, то це не відбулося не з її вини, а через війну. Вона не переховувалося від правоохоронних органів і готова відбути покарання.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.
Слідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023231040002331 від 08.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 29.11.2023 близько 13 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу до місця, де знаходиться телефон всередині квартири, викрала даний мобільний телефон.
29.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.12.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколами огляду від 08.12.2023 та 09.12.2023; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколами проведення впізнання за участі свідків; протоколом огляду місця полії від 02.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає на даному етапі досудового розслідування підозру обґрунтованою.
Слідчим у клопотанні зазначено наступні ризики та їх обґрунтування:
- підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що до неї може бути застосована реальна міра покарання на тривалий строк. Також, ОСОБА_4 не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, що свідчить також про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та не виконувати обов'язки підозрюваного. Також, ОСОБА_4 має непогашену судимість, а саме 07.12.2021 Цюрупинським районним судом Херсонської області було засуджено до 3 місяців арешту за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185, вирок набрав законної сили 07.01.2022, покарання не відбуто. Крім того на розгляді у Херсонському міському суді перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень (1 - за ч. 1 ст. 190 та 2 за ч. 2 ст. 185 КK України), розгляд яких триває.
- підозрювана ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих ними показів;
- підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як офіційно ніде не працює, не має офіційного джерела доходів, раніше судима за вчинення крадіжок. Також щодо підозрюваної направлено в суд обвинувальні акти щодо вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а саме вчинення наступних кримінальних правопорушень: 1) кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 (обвинувальний акт направлено до суду 30.09.2020); 2) кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 31.05.2021); 3) кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 15.06.2021).
Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваної, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання, тим більше, що вона має постійне місце проживання у квартирі друзів, назвала суду адресу, дій, пов'язаних із переховуванням від слідства або суду, не вчиняла. Підозрювана не має матеріальних можливостей для організації переховування, весь час проживає в одному населеному місці та житлі.
Щодо незаконного впливу підозрюваної на свідків, прокурор не обґрунтував і не довів в який спосіб підозрювана може чинити тиск на свідків, на яких конкретно свідків та які це може мати наслідки для досудового розслідування. Освітній рівень підозрюваної, відсутність знань в галузі права не надає їй можливості орієнтуватися у змісті показань свідків, значимості їх показань, а відповідно і тиску з метою якось змінити ці покази, щоб вони перестали бути доказами у кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає його обґрунтованим з урахуванням того, що підозрювана неодноразово вчиняла крадіжки.
На переконанні слідчого судді наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки особи.
Суд дослідив обставини, що мають враховуватися під час застосуванні запобіжного заходу, і встановив, що підозрювана має постійне місце проживання, переконливо повідомила про наявність роботи прибиральниці.
Згідно практики ЄСПЛ При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайредінова проти України».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Пояснення підозрюваної та її поведінка в суді вказують на те, що вона має намір змінити свою соціальну поведінку, і їй має бути наданий в цьому шанс, застосувавши підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Домашній арешт полягає у «менш суворій» ізоляції підозрюваного від суспільства без тримання під вартою і застосовується, коли фактично є підстави для взяття під варту, однак повна ізоляція особи є недоцільною.
ЄСПЛ у пункті 17 рішення «Манчіні проти Італії» прирівняв домашній арешт, з огляду на його рівень і напруженість, до позбавлення волі у розумінні статті 5 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод. Таке рішення підтверджує фактичну суворість цього запобіжного заходу та відповідно до демократичних європейських цінностей можливість його застосування виключно як одного із крайніх заходів.
Підозрювана не є небезпечною для суспільства в розумінні відсутності її агресивності, має намір вести добропорядний спосіб життя, для цього з березня 2023року проходить курс лікування. І за вказаних обставин слідчий суддя вважає, що відсутня потреба досудового розслідування ізолювати підозрювану від суспільства.
Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених обставин приходить до висновку, що до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період часу за адресою її постійного місця проживання: АДРЕСА_2 , з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 179, 183, 184, ч. 5 ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Відмовити слідчому СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 18.00 години до 07.00 години.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не відлучатися за межі м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора або суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали до 28 лютого 2024 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1