Справа № 606/14/24
Постанова
Іменем України
03 січня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши матеріали, які надійшли від заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ломачинці, Сокирянського району Чернівецької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце роботи: військова частина НОМЕР_1 ЗСУ, -
за ч.1 ст.172-20 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А4675 №14 від 27.12.2023 року, що 26.12.2023 року солдат ОСОБА_2 , стрілець-санітар 3 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , відповідно до рапорту командира 1 взводу охорони роти охорони старшого сержанта ОСОБА_3 , був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів, в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим останній вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172 - 20 КУпАП.
Як вбачається із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії А4675 №14 від 27.12.2023 року керівництво військової частини НОМЕР_1 , якому ОСОБА_2 безпосередньо підпорядкований прийняло рішення направити даного військовослужбовця на обслідування в медичний заклад для спростування або підтвердження факту алкогольного сп'яніння. Випискою з амбулаторної карти № 38 від 26.12.2023 року виданою КНП «Теребовлянська міська лікарня» лікарем ОСОБА_4 встановлено відмову від проходження обстеження на алкогольне сп'яніння. В діяннях солдата ОСОБА_2 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі, не визнав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії А4675 №14 від 27.12.2023 року, ОСОБА_2 притягається до адміністративної відповідальності за те, що був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів, в умовах особливого періоду (воєнного стану). Зазначені дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В свою чергу диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Таким чином перебування військовослужбовця з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду не може становити склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, адже саме така фабула викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, але вона не відповідає диспозиції цієї статті.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_2 , вважаю відсутнім в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 172-20, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-20 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя В.В. Малярчук