604/90/24
3/604/104/24
23 січня 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в особі судді Сташківа Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
11 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис, серії АА №304455 згідно якого ОСОБА_1 зобов'язано залишити місце спільного проживання (перебування) із постраждалою ОСОБА_2 терміном на 10 діб до 18:00 години 21 січня 2024 року. ОСОБА_1 не повідомив уповноважений підрозділ органів Національної поліції про місце свого тимчасового перебування під час дії термінового заборонного припису, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю, пояснив, що під час дії заборонного припису він залишив місце свого проживання, пішов проживати на строк його дії до товариша і забув повідомити про це працівників Національної поліції. Працівники поліції провели з ним профілактичну бесіду, у вчиненому розкаявся та обіцяв надалі не допускати нових правопорушень.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування під час дії тимчасового заборонного припису, його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №365512 від 22 січня 2024 року, рапортом перевірку сімейного насильника від 22 січня 2024 року.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування під час дії тимчасового заборонного припису.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст.22 КУпАП закон не містить.
Враховуючи всі обставини у справі, беручи до уваги обстановку, в якій вчинене порушення, характер вчиненого правопорушення, яке хоча формально й містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, але внаслідок дій ОСОБА_1 не наступило негативних наслідків суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, а також враховуючи особу ОСОБА_1 , котрий визнав свою вину, щиро розкаявся, враховуючи ступінь його вини, суд вважає, що за своїми наслідками вчинене правопорушення є малозначним, у зв'язку із чим ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
На думку суду застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 7, 22, 23, 33, 35, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 285, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнити його від відповідальності, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.Б. Сташків