Справа № 504/357/24
Номер провадження 3/504/376/24
23.01.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водія-оператора радіолокаційної станції зенітної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
встановив:
до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2024 року о 14:00 год. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваним за мобілізацією, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, порушуючи свої статутні обов'язки, в умовах воєнного стану, перебував на території військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутність, вину визнав у повному обсягу.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 172-20 КУпАП встановлюється відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно ч.3 ст.172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, вина правопорушника повністю доведена та підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №А4855/11 від 15.01.2024 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, а також сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також той факт, що дії правопорушника були направлені на порушення громадського порядку.
Ст.23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Разом з тим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З огляду на наведене, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9,11,21,33-35,40-1,172-20,221,283,384 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя П. В. Добров