Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2024 р. № 520/1453/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати полковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення в зменшеному розмірі з 16 липня 2000 року по 30 червня 2006 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити з 01 липня 2000 року по 30 червня 2006 року перерахунок та виплату грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців", затвердженого Наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 р. за №251/54421.1, та Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", з урахуванням виплачених сум згідно архівних довідок від 19.12.2023 № 31, 10.02.2020 № 179/1/1916, від 04.10.2019 № 179/1/5085 та від 14.11.2019 № 179/1/17564;
- зобов'язати Міністерство оборони України підготувати та надати полковнику ОСОБА_1 виправлений грошовий атестат від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн;
- зобов'язати Міністерство оборони України підготувати згідно виправленого грошового атестату від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн та надати довідку до Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії полковнику ОСОБА_1 з 01.07.2006 та згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Міністерство оборони України підготувати згідно виправленого грошового атестату від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн та надати довідку до Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії полковнику ОСОБА_1 з 01.01.2008 та згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Міністерство оборони України підготувати згідно виправленого грошового атестату від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн та надати довідку до Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії полковнику ОСОБА_1 з 01.01.2018 та згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Міністерство оборони України підготувати згідно виправленого грошового атестату від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн та надати довідку до Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії полковнику ОСОБА_1 з 01.04.2019 та згідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії згідно з довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.12.2021 № ФХ-120804.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивачем заявлено позовну вимогу, зокрема, щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01 липня 2000 року по 30 червня 2006 року перерахунок та виплату йому грошового забезпечення.
Приписами частин 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Також, позивачем, серед іншого, заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача підготувати позивачу виправлений грошовий атестат від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн.
Як вже зазначалося, відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи, що позивач заявив вимогу про підготування йому виправленого грошового атестату від 30.06.2006, що по своїй суті стосується проходження позивачем публічної служби, то позивачу в даному випадку встановлено місячний строк для звернення до суду з такою позовною вимогою.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Адміністративний позов ОСОБА_1 сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано судом 16.01.2024.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
“…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року”.
Так, позов стосується, зокрема, нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення в період з 16 липня 2000 року по 30 червня 2006 року та підготування позивачу виправленого грошового атестату від 30.06.2006, однак позивач звернувся до суду 16.01.2024 (більше ніж через 17 років з моменту порушення його прав), тобто зі значним порушенням тримісячного та місячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отже, позивач пропустив тримісячний строк для звернення до адміністративного суду з вимогою про нарахування та виплату йому грошового забезпечення за період з 01.07.2000 по 30.06.2006 та місячний строк для звернення до адміністративного суду з вимогою про підготування та видачу йому виправленого грошового атестата від 30.06.2006 з посадовим окладом 222 грн.
До позовної заяви позивач заяву про поновлення строку не надав.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, відповідно до вимог п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, щодо зобов'язання Міністерства оборони України підготувати та надати до пенсійного органу довідку для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2016, з 01.01.2008, 01.01.2018 та з 01.04.2019.
Так, вказані позовні вимоги звернуті до відповідача - Міністерства Оборони України. Однак, зі змісту адміністративного позову не вбачається обґрунтування позовних вимог щодо обов'язку саме Міністерства Оборони України підготувати та надати до пенсійного органу довідки для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019. При цьому, у позовній заяві взагалі відсутні як фактичне, так і нормативне обґрунтування вимог щодо видачі довідок для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та докази поважності таких причин; фактичне та нормативне обґрунтування позовних вимог щодо підготування довідок для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019 та обґрунтування обов'язку саме Міністерства оборони України у підготовці та наданні до пенсійного органу довідок для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів поважності таких причин; фактичного та нормативного обґрунтування позовних вимог щодо підготування довідок для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019 та обґрунтування обов'язку саме Міністерства оборони України підготувати та надати до пенсійного органу довідки для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2006, з 01.01.2008, з 01.01.2018 та з 01.04.2019.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Волошин