Справа № 577/2505/23
Провадження № 2/577/42/24
"22" січня 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області, третя особа ОСОБА_4 про виключення з актового запису даних про батька дитини,-
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. перебуває вказана цивільна справа. Позивач просить виключити з актового запису № 47 про народження дитини - ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинено Конотопським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської обл., даних про батька дитини ОСОБА_3 .
Позов пред'явлено до двох співвідповідачів: ОСОБА_3 , адреса якого вказана АДРЕСА_1 , та Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні Сумської області, який розташований в м. Конотоп Сумської обл по вул. Є.Коновальця, 13.
Позовну заяву подано до Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. за місцем розташування співвідповідача Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні Сумської обл.
Надводська О.В. та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримують. Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлений.
Відповідач Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні Сумської обл. надали заяву, що не можуть бути відповідачем у даній справі, оскільки позивач жодним чином не обгрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю відділ порушив, не визнав чи оспорив його права, як позивача. Просять справу розглянути без їх участі.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.
Суд, заслухавши позивача, її представника, дослідивши матеріали позову, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України у випадку, коли подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Ч.1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ЦПК України).
Ч.3 ст.13 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
П.4 ч.2 ст.44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.2 ст.44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом(ч.4 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами,а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч.3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2-5 ст.13 цього Кодексу.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. під час розгляду справи № 199/6713/14-ц зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.2 ст. 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст. 138 СК України жінці, яка народила дитину у шлюбі, надано право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Відповідно до п.п. 2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану.
Сторонами в цивільному процесі, згідно з ч.1 ст. 48 ЦПК України, є позивач і відповідач.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі.
Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
За змістом ст.50 ЦПК України, участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів;
2) права та обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
У даному випадку приватноправовий спір існує між батьками дитини, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В той же час такого не існує між позивачем та Конотопським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні, який має бути по справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог. Доказів існування спору з Конотопським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні ОСОБА_1 суду не надано.
Враховуючи наведене, а також підстави та предмет позову, суд вважає, що Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні не може бути співвідповідачем у справі і не може використовуватись для подання позову саме до Конотопського міськрайонного суду Сумської обл.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач зловживає своїми правами через безпідставне пред'явлення позовних вимог про виключення з актового запису даних про батька дитини до Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському р-ні Сумської обл., як співвідповідача у справі, з метою зміни підсудності справи, тому позовну заяву слід залишити без розгляду, що не перешкоджає звернутися із зазначеним позовом до належного суду.
Керуючись, п. 4 ч.2, ч.3 ст.44, 260, 354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області, третя особа ОСОБА_4 про виключення з актового запису даних про батька дитини залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.
СуддяВ. В. Гетьман