Справа №500/7203/23
22 січня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 травня 2017 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року,
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 02 травня 2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою суду від 10.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
20.11.2023 через відділ документального забезпечення від відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву.
Також 20.11.2023 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що звернувшись 06.11.2023 до суду з цим позовом ОСОБА_1 пропустив строк, визначений частиною першою статті 122 КАС України з посиланням на практику Верховного Суду.
Ухвалою суду від 27.11.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.
Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Щодо строку звернення до суду із даним позовом позивач вказує на те, що на момент звільнення позивача з військової служби 02.05.2017 частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення до суду з позовом про стягнення належної при звільненні працівника заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком і підстав для застосування змін, внесених Законом № 2352-ІХ до приписів статті 233 КЗпП України, які набрали чинності 19.07.2022 не має.
Щодо наведеного, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Позивач проходив службу у Головному управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та відповідно до витягу з наказу №228 від 30.04.2017 позивач знятий з усіх видів грошового забезпечення з 02.05.2017.
З цим позовом позивач звернувся до суду 06.11.2023.
На дату цього звернення стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ. Але на дату, коли позивач дізнався про порушення свого права на оплату праці, норми цієї статті передбачали, що звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року).
З набранням чинності Закону № 2352-ІХ, частини перша і друга статті 233 КЗпП України діють в новій редакції. Аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з положеннями пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, у вимірі обставин цієї справи, необхідно зазначити таке:
- норми частини п'ятої статті 122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які [норми] встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);
- стаття 122 КАС України, зокрема частина п'ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;
- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати визначений у частині першій статті 233 КЗпП України, норми якої є для цих [спірних] правовідносин спеціальними відносно приписів частини п'ятої статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;
- з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону №2352-ІХ;
- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року.
З приводу "продовженого" строку до 30 червня 2023 року для звернення до суду, то в цій частині потрібно зазначити, що карантин на всій території України був установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". За пунктом 1 цієї постанови (у первинній редакції), карантинні обмеження були запроваджені з 12 березня до 03 квітня 2020 року. З того часу дія карантину безперервно і неодноразово продовжувалася.
Кабінет Міністрів України постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" припинив дію карантину з 30 червня 2023 року.
У пункті 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України йдеться про продовження строків, які визначені статтею 233 КЗпП України. У вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був "прив'язаний" до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
З цим позовом позивач звернувся до суду 06.11.2023, тобто більше ніж через чотири місяці після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України. Зважаючи на наведені вище міркування, суд вважає, що доводи позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущений ґрунтуються на помилковому застосуванні закону.
Відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач мав право - у межах строку - оспорити бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті за період з 02.01.2016 по 02.05.2017 індексації грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд не погоджується з твердженням позивача, що при вирішенні питання щодо строку звернення до суду з вказаним позовом, слід застосовувати положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції до 19.07.2022.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
З урахуванням наведеного, суд не встановив поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку ніж зазначені (за наявності).
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів вказаних в даній ухвалі на адресу суду: 46001 м. Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини 15 статті 171 КАС України позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текс ухвали складено і підписано 22 січня 2024 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.