Справа № 500/7923/23
22 січня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Мрія Сервіс") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №027829 від 21.11.2023, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для висновків посадових осіб Укртрансбезпеки про порушення позивачем вимог с.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" слугувала відсутність на час проведення рейдової перевірки, належного ТОВ "Мрія Сервіс", транспортного засобу індивідуальної контрольної книги водія, що є порушенням п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340). Позивач не заперечує, що індивідуальна контрольна книга водія не була пред'явлена до перевірки. Проте, на всій території України з 24.02.2022 по теперішній час введено в Україні воєнний стан, що свідчить про виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, тому відповідно до п.1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення, яке здійснено позивачем 27.09.2023.
На думку позивача, притягнення позивача до відповідальності за відсутність індивідуальної контрольної книги водія, передбаченої п.6.3. Положення № 340 та застосування відповідальності згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є безпідставним, а тому оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Укртрансбезпекою 18.12.2023 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 27.09.2023 під час перевірки встановлено, що у водія при здійсненні перевезень вантажу відсутня індивідуальна контрольна книжка водія чи копія графіку змінності водіїв (транспортний засіб не обладнаний тахографом). Позивач не заперечує, що індивідуальна контрольна книга водія не була пред'явлена до перевірки, водночас вважає, що на час здійснення перевезення мала місце "надзвичайна ситуація державного рівня", у зв'язку з чим норми Положення №340 не підлягала застосуванню. Посилання позивача на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України також є безпідставними, оскільки цим Указом запроваджено воєнний стан - особливий правовий режим, який не охоплюється режимами, що передбачені ч.1 ст.11 Кодексу цивільного захисту України. Запровадження на території України особливого правового режиму воєнного стану в порядку Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за відсутності відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України про переведення єдиної державної системи цивільного захисту в режим надзвичайної ситуації воєнного характеру не дає підстав для застосування положень абз.3 п.1.4 Положення №340 та не звільняє автомобільних перевізників від обов'язку дотримуватися вимог даного Положення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 22.09.2023 №65785/42/27-23 та направлення на рейдову перевірку №015584 від 22.09.2023 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д М-19 499 км, Чернівецька область.
27.09.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 у складі причепу марки НЕФАЗ номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Водієм для перевірки надано товарно-транспортну накладну №МТ-00057750 від 27.09.2023 у якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Мрія Сервіс".
Під час перевірки виявлено, що у водія при здійсненні перевезень вантажу відсутня індивідуальна контрольна книжка водія чи копія графіку змінності водіїв (транспортний засіб не обладнаний тахографом), чим порушено ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №031997 від 27.09.2023.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №031997 від 27.09.2023 було призначено на 21.11.2023, про що повідомлено представника ТОВ "Мрія Сервіс" та зроблено запис на листі №77628/37/24-23 від 10.10.2023.
Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 21.11.2023 прийнято постанову №027829, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п.3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до абз.1 п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення..
Згідно абз.2 п.27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
За умовами п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Згідно з п.7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить, що вказаний у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість доповнити цей перелік іншими визначеними законодавством документами. Одним із таких документів є індивідуальна контрольна книжка водія або копію графіка змінності водіїв, в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.
З матеріалів справи видно, що 27.09.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 у складі причепу марки НЕФАЗ номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної №МТ-00057750 від 27.09.2023, наданої водієм для перевірки, автомобільний перевізник - ТОВ "Мрія Сервіс".
Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №031997 від 27.09.2023 зафіксовано, що у водія при здійсненні перевезень вантажу відсутня індивідуальна контрольна книжка водія (транспортний засіб не обладнаний тахографом).
Встановлені судом обставини свідчать про вчинення 27.09.2023 правопорушення -перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Позивач жодним чином не доводить відсутність виявленого перевіркою порушення, визначеного ст.48 Закону "Про автомобільний транспорт".
Як на підставу протиправності оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №027829 від 21.11.2023 позивач зазначає, що на всій території України з 24.02.2022 по теперішній час введено в Україні воєнний стан, що свідчить про виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, тому відповідно до п.1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення, яке здійснено ним 27.09.2023.
Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався та діє і по теперішній час.
Зі змісту абз.3 п.1.4 Положення №340 вбачається, що дія цього Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно зі ст.5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об'єктовий. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу цивільного захисту України, єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах: 1) повсякденного функціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації; 4) надзвичайного стану.
Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її складових, згідно з п.1 ч.4 ст.11 Кодексу цивільного захисту України, встановлюються за рішенням Кабінету Міністрів України - для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем.
На думку суду, дія п.1.4 Положення №340 розповсюджується на перевізників, у випадках коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не наведено обставин, які би унеможливлювали або перешкоджали виконанню позивачем вимог п.6.3 Положення №340.
При цьому, посилання позивача на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України є безпідставними, оскільки цим Указом запроваджено воєнний стан - особливий правовий режим, який не охоплюється режимами, що передбачені ч.1 ст.11 Кодексу цивільного захисту України.
Запровадження на території України особливого правового режиму воєнного стану в порядку Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за відсутності відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України про переведення єдиної державної системи цивільного захисту в режим надзвичайної ситуації воєнного характеру не дає підстав для застосування положень абз.3 п.1.4 Положення №340 та не звільняє автомобільних перевізників від обов'язку дотримуватися вимог даного Положення.
З приводу посилання позивача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду та Донецького окружного адміністративного суду, то суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №027829 від 21.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (місцезнаходження: вул.Міцкевича, 12, м.Підгайці, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 48000, код ЄДРПОУ: 38554271);
відповідач:
- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул.Антоновича, 51, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 39816845).
Головуючий суддя Мандзій О.П.