Справа № 500/8131/23
22 січня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.08.2017, із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
28.12.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» викладено статтю 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в новій редакції, відповідно до якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Представник відповідача зауважує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» набрав чинності з 19.07.2022.
При цьому слід врахувати, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, на переконання представника відповідача, починаючи з 01.07.2023, у позивача було три місяці для звернення до суду з даним позовом. Натомість позивач з даним позовом звернувся до суду 19.12.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду. З огляду на вказане просить позовну заяву залишити без розгляду.
08.01.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що частиною другою статті 233 КЗпП України, яка викладена в новій редакції, передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання, ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Таким чином, на переконання позивача, для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.
За таких умов підстав для застосування змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до приписів статті 233 КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022, немає.
Вказує, що на момент звільнення з військової служби 04.08.2017 діяли норми, відповідно до яких строк звернення до суду з позов про стягнення належної працівникові при звільненні заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.
З урахуванням викладеного просить поновити строк звернення до суду, а також відмовити у задоволенні клопотання відповідача.
Вирішуючи питання наявності підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме з пропуском строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до норм КЗпП України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Як слідує із матеріалів справи, спір у ній виник у зв'язку з невиплатою позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.08.2017. Водночас у зазначених вище положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці. Відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.
ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом 15.12.2023 (цією датою позов здано на пошту). Суд зауважує, що на дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ, яка і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Водночас за нормами пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З приводу «продовженого» строку до 30.06.2023 для звернення до суду, то необхідно зазначити, що карантин на всій території України був установлений постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". З того часу дія карантину безперервно і неодноразово продовжувалася. Востаннє цей строк був продовжений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30.06.2023 і згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд зазначає, що у пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться саме про продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, відтак строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину.
Відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19.07.2022 і мав би закінчитися 19.10.2022, якби не положення пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30.06.2023. Протягом усього цього періоду (з 19.07.2022 до 30.06.2023) позивач мала право у межах строку звернутися до суду з позовом щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.08.2017.
ОСОБА_1 з позовом звернулася до суду 15.12.2023, тобто майже через півроку після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України, і, зважаючи на наведені вище міркування, доводи позивача про те, що строк звернення до суду з цим позовом нею не пропущений, ґрунтуються на помилковому трактуванні норм закону.
Аналогічного підходу дотримано Верховним Судом в ухвалах від 29.11.2023 в справі №990/233/23, від 07.12.2023 у справі №990/242/23, від 11.12.2023 у справі №990/235/23.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску такого строку, однак вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає неповажними та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, оскільки позивач звернулася до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого законом, підстави вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду суд визнав неповажними, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, ніж зазначені у заяві від 08.01.2024, додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 161, 171, 248 КАС суд
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.