Справа № 500/7581/23
22 січня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.09.2023 №29167/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.09.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Вказує, що територіальні органи пенсійного фонду України в своїх протоколах про призначення (перерахунок) пенсії виокремлюють пенсію за віком (як пільгову), призначену відповідно до Закону № 1788-ХІІ, зазначаючи шифр (різновид) пенсії - 104, умова призначення - Закон № 1788, та пенсію за віком (на загальних умовах) призначену відповідно до Закону № 1058-IV, зазначаючи шифр (різновид) пенсії - 101, умова призначення - Закон № 1058-IV. Після досягнення 60-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2023 про перехід на інший вид пенсії, а саме: застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV). За результатами розгляду вказаної заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (за принципом екстериторіальності) встановлено відсутність правових підстав (умов) для проведення перерахунку пенсії заявника із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, оскільки позивачу призначено пенсію за віком за Списком №2, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 24.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.12.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує, позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу).
Підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки), відсутні.
Так, з 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.
З 06.05.2016 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (Список №2) згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (шифр виду пенсії 104), що підтверджується протоколом "Призначення пенсій" від 13.05.2016 №465 (арк. справи 19-20).
11.12.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.09.2023 засобами веб-порталу позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про перехід на інший вид пенсії. Проте, до заяви від 18.09.2023 ОСОБА_1 не було додано документів, визначених Порядком №22-1.
Оскільки позивачем до заяви про перерахунок пенсії від 18.09.2023 не було надано документів, на підставі яких можливо здійснити перехід на інший вид пенсії, у перерахунку пенсії було відмовлено (арк. справи 23-26).
16.01.2024 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що позивачу з 06.05.2016 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довічно. Щодо коду шифрування зазначено, що "101" - пенсія за віком при повному стажі, "104" - пенсія за віком за Списком №2 при повному пільговому стажі (арк. справи 32).
Інших заяв, в тому числі по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.05.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію призначену на пільгових умовах за Списком №2.
Після досягнення 60-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2023 про перехід на інший вид пенсії, а саме: застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки згідно із Законом №1058-ІV.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом "екстериторіальності" структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 25.09.2023 №961130150138 (арк. справи 10) позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки не було надано документів на підставі яких можливо здійснити перехід на інший вид пенсії.
Не погодившись з відмовою відповідача обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 2020-2022 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Так, позивач вказує на те, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому вважає, що має право здійснити перехід на інший вид пенсії, а саме згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Однак, суд зауважує, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, тобто із застосуванням пільги, яка полягала у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що йому призначена - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховується та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004.
Наведене підтверджується протоколом призначення пенсії №465 від 13.05.2016 (арк. справи 10 зворот, 21). Так, у графі "призначено відповідно до" вказано скорочену назву Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - "ЗДПС", та в графі "шифр пенсії" зазначено "104" оскільки пенсія призначена за Списком №2 при повному стажі.
Тому подана позивачем заява до пенсійного органу від 18.09.2023 стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що була йому призначена у 2016 році, а тому такий самий вид пенсії не міг бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV, у зв'язку з досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
Таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки), відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.12.2021 у справі №185/951/17, від 17.05.2021 у справі №185/1473/17. При цьому, правові висновки, на які позивач посилається у позовній заяві не є релевантними до обставин цієї справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 42098368).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.