22 січня 2024 року Справа № 480/6796/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6796/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового стажу роботи періодів роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року по 04.08.2017 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року по 04.08.2017 року та провести перерахунок та виплату пенсії за віком з часу її призначення, тобто з 18 квітня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до його трудової книжки серії НОМЕР_1 , записів, які зроблені Товариством з обмеженою відповідальністю «МеталлСК», а саме: запис №1 від 02.12.2010р., прийнятий на посаду водія категорії «Е» (наказ №47/К від 02.12.2010р.); запис №2 від 04.08.2017р., звільнений за власним бажанням (наказ №119/К від 04.08.2017р).
Таким чином, вказані періоди його трудового стажу належним чином підтверджені записами трудової книжки, а тому не потребують підтвердження іншими первинними документами.
За змістом ст.1, ч.1, ч.10, ч.12 ст.20, п.1 ч.1, ч.3 ст.24, ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058- IV) вбачається, що обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Довідкою за №207 від 04.08.2017р., яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «МеталлСК» м. москва, підтверджується його робота на цьому підприємстві з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року та перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації із його заробітної плати за вказаний період.
Зазначає, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти його як позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань із призначення пенсії.
Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що в його трудовій книжці наявні усі належно оформлені записи щодо роботи, а подані ним довідки підтверджують сплату страхових внесків, вважає, що дії відповідача щодо не зарахування періодів його роботи в рф до загального страхового стажу роботи є протиправними, а його порушене право підлягає поновленню судом шляхом визнання таких дій ГУ ПФУ в Сумській області протиправними та зобов'язання відповідача вчинити дії.
Ухвалою від 04.07.2023р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, якому на його електронний кабінет була доставлена 04.07.23 позовна заява, у встановлений законом і ухвалою суду 15 - денний строк і до дня прийняття рішення у справі відзиву не надав без поважних причин, що суд розцінює як визнання ним позову згідно з положеннями ч.4 ст.159 КАС України.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про перерахунок пенсії (у зв'язку із переходом з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком) прийнято 18 квітня 2023 року.
Після призначення пенсії за віком позивач звернувся до регіонального відділення ГУ ПФУ в Сумській області (м. Шостка) та отримав письмовий перерахунок пенсії, а також Форму PC-право.
Із вказаних документів ОСОБА_1 дізнався, що до його страхового стажу не зарахований період його роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року.
При цьому, при зверненні із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком ним надавались як трудова книжка, так і довідка ТОВ «МеталлСК» про розмір пенсії, внаслідок чого заявою від 01.06.2023 року він просив ГУ ПФУ Сумській області зарахувати до його страхового стажу період роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки ТОВ «МеталлСК» №207 від 04.08.2017р.; перерахувати розмір його пенсії з урахуванням зарахованого періоду роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року (а.с.9-11).
На заяву від 01.06.2023 року позивач отримав відповідь ГУ ПФУ Сумській області від 16.06.2023 року, в якій зазначалось, що з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., якою регулювались питання зарахування періодів роботи на її території при призначенні пенсії в Україні (а.с.12).
Таким чином, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні періодів його роботи на території російської федерації з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року до його загального страхового стажу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За правилами частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Відтак, до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
Згідно з приписами Угод між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода у галузі пенсійного забезпечення, чинною в спірний період роботи позивача) та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Згідно зі статтею 1 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Відтак, Угодою у галузі пенсійного забезпечення передбачено зарахування спеціального стажу роботи на території України в разі визнання такого стажу будь-якою із держав-учасниць Угоди без такої обов'язкової умови для зарахування такого стажу - як сплата внесків до відповідних фондів.
Згідно з статтею 2 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року №173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - стаж, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду російської федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Частиною 1 статті 10 Федерального Закону російської федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації» встановлено, що до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконуються на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду російської федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди роботи та (або) іншої діяльності, передбачені статтями 10 та 11 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина у якості застрахованої особи відповідно до Федерального закону «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджується документами, які видаються в установленому порядку роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами.
При підрахунку страхового стажу періоди роботи та (або) іншої діяльності, передбачені статтями 10 та 11 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина в якості застрахованої особи у відповідності до Федерального закону «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджується на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку (ч.ч.1, 2 ст.13 Федерального Закону російської федерації від 17.12.2001 №173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації»).
З 01 січня 2015 року на території російської федерації набув чинності Федеральний закон «Про страхові пенсії» від 28 грудня 2013 року №400-ФЗ (далі - Закон №400-ФЗ).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №400-0ФЗ право на страхову пенсію мають громадяни російської федерації, застраховані відповідно до Федерального закону від 15 грудня 2001 року №167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в російській федерації», за дотримання ними умов, передбачених цим Федеральним законом.
Частиною 3 статті 4 Закону №400-ФЗ встановлено, що іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають у російській федерації, за дотримання ними умов, передбачених цим Федеральним законом, мають право на страхову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації.
За приписами статті 11 Закону №400-ФЗ у страховий стаж включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території російської федерації особами, зазначеними в частині 1 статті 4 цього Закону, за умови, що за ці періоди нараховувалися та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду російської федерації. Періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались особами, зазначеними в частині 1 статті 4 цього Федерального закону, за межами території російської федерації, включаються до страхового стажу у випадках, передбачених законодавством російської федерації або міжнародними договорами російської федерації, або у разі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації відповідно до Федерального закону від 15 грудня 2001 року №167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в російській федерації».
Отже, за законодавством російської федерації для включення періоду роботи, яка виконувалася на території російської федерації, до страхового стажу для призначення пенсії необхідно щоб за цей період нараховувалися та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду російської федерації.
Судом встановлено, що для підтвердження періодів роботи за межами України позивачем надано Пенсійному органу довідку роботодавця позивача, зокрема: №207 від 04.08.2017р., видану Товариством з обмеженою відповідальністю «МеталлСК» м. москва, якою підтверджується його робота на цьому підприємстві з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року та факт нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за виконану роботу та перерахування до фондів російської федерації відповідних внесків.
Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Судом встановлено, що жодних документально обґрунтованих сумнівів щодо правомірності видачі довідки та достовірності зазначеної в ній інформації відповідач суду не надав.
Тому, відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи у російській федерації з єдиної підстави, такої як не підтвердження сплати страхових внесків роботодавцем, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем, а не працівником вимог законодавства. Будь- яких доказів, які б свідчили про несплату страхових внесків до пенсійних органів російської федерації з вини позивача, суду не подано.
Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17 та від 01.03.2021 у справі №423/757/17, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку (обрахунку) пенсії позивача періодів її роботи на такому підприємстві.
Посилання Пенсійного органу на Закон України №2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі -Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022р., як основної підстави для не зарахування до страхового стажу періоду роботи на території ррфср з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022р.
Оскільки позивач працював у російській федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території цієї держави.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи позивача в російській федерації з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року, що підтверджено належними і допустимими доказами.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового стажу роботи періодів роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року є неправомірними, а тому слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до загального страхового стажу роботи цей період роботи та провести перерахунок та виплату пенсії за віком з часу її призначення, тобто з 18 квітня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень (а.с.13).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового стажу роботи періодів роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1,м. Суми, Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до загального страхового стажу роботи періоди роботи на ТОВ «МеталлСК» в місті москва з 02.12.2010 року до 04.08.2017 року та провести перерахунок та виплату пенсії за віком з часу її призначення, тобто з 18 квітня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в в Сумській області (вул. Берестовська, 1,м. Суми, Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн.(одна тисяча сімдесят три грн. шістдесят коп.)
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова