22 січня 2024 року Справа № 480/11292/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Шосткинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду через свого представника звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 26 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.04.2023 №6/д про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій зокрема просить про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та викликом свідків.
Суд, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Крім того, суд звертає увагу, що у зв'язку з вторгненням російських військ на територію України та розгортання бойових дій на значній території країни, у тому числі і Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судові засідання не проводяться при можливості розгляду справи та прийняття судового рішення за наявними у справі матеріалами без участі сторін.
Обгрунтовуючи необхідність виклику та лопиту свідків у судовому засіданні, представник позивача посилається на те, що вказані особи можуть підтвердити спільне проживання однією сім'єю позивачки з померлим братом, тобто, встановити певний юридичний факт.
Розглянувши матеріали справи та подане позивачем клопотання про виклик та допит свідків, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, розгляд адміністративної справи №480/11292/23 призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про виклик свідків не підлягає задоволенню.
Крім того, клопотання про виклик свідків по справі є необґрунтованим, з огляду на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, суд зауважує, що показання свідків про обставини спільного проживання однією сім'єю позивачки з померлим братом, не є обставинами, які були предметом розгляду Коімісіїї Міністерства оборони України під час прийняття спірного рішення, а тому не можуть бути враховані судом під час розгляду даної справи.
Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для допиту свідків у даній справі відсутні. У зв'язку з чим, відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків та про розгляд № 480/11292/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Савицька