22 січня 2024 року м. Рівне №460/24917/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Рівненській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просить суд: стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 29640,46 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Ухвалою від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою зі довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Пунктом 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням фізичної особи-підприємця, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв'язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою, зазначенням невірної адреси тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.
Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв'язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.
Беручи до уваги, що ухвалу суду було надіслано відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, суд дійшов висновку, що ухвала суду від 20.11.2023 була вручена відповідачеві належним чином.
Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач вважаться таким, що належним чином отримав копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в даній адміністративній справі.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Судом встановлено, що за даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 29640,46 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник на підставі своєчасно не сплаченого самостійно визначеного грошового зобов'язання та грошового зобов'язання визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом, детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків, податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням № 6103/17-00-24-04/2668308225 від 17.07.2023.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, у відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як закріплено у п. 59.1, 59.5 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідач суму податкового зобов'язання в строки, установлені законом, не сплатив. З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано та надіслано відповідачу в порядку, встановленому пунктом 42.2 статті 42 ПК України, податкову вимогу форми "Ф" від 03.09.2021 № 0024918-1304-1714 на загальну суму податкового боргу 3567,22 грн.
Зазначена податкова вимога в судовому або адміністративному порядку не скасована.
Таким чином, в ході судового розгляду адміністративної справи суд встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 29640,46 грн., а саме: заборгованість зі сплати пені по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 249,51 грн. та недоїмка з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 29390,95 грн. Доказів сплати податкового боргу до бюджету відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як закріплено у п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Рівненській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по справі на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 29640 грн. 46 коп. (двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок гривень 46 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 січня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Д.П. Зозуля