22 січня 2024 року м. Рівне №460/22453/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.06.2016, без урахування індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, та щомісячної додаткової грошової винагороди;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2016 роки, виходячи 3 грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.06.2016 з урахуванням індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, та щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21, яка належать ОСОБА_1 за час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі №460/16075/21, яка належать ОСОБА_1 за час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 35 повних років передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона нараховується індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 35 повних років із врахуванням в складі з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі №460/16075/21 з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у обчисленні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на підставі судових рішень по справі №460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на підставі судових рішень по справі №460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на день виключення зі списків особового складу військової частини, його не повністю забезпечено грошовим забезпеченням, так виплачено грошову допомогу для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань не в розмірі місячного грошового забезпечення, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна та грошова допомога не включено усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зменшено суми складу грошового забезпечення місячного грошового забезпечення. Крім того, не у встановленому розмірі здійснено виплату одноразової грошової допомоги. Вказані обставини підтверджуються рішеннями судів у справах № 460/16075/21, № 460/14195/21. Відтак, відповідач зобов'язаний провести перерахунок належних видів грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, згідно із судовими рішеннями. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
09.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому поміж тим, просив суд замінити первісного відповідача на належного військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки вказана військова частина не виконувала жодних фінансових зобов'язань перед позивачем по 23.06.2016, за період його служби у ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
14.07.2023 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якому наводить спростування обґрунтуванням наведеним у відзиві, та просить суд відмовити у задоволенні клопотання про заміну відповідача - військову частину НОМЕР_1 на військову частину НОМЕР_2 (оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ").
Ухвалою суду від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про заміну військової частини НОМЕР_1 на військову частину НОМЕР_2 .
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що відповідно до п.38.1 розділу XXXVIII наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам» (чинний на час звільнення Позивача) одноразова грошова допомога у разі звільнення із військової служби виплачується в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Однак, ні цією Інструкцією, ні нормами Закону №2011-ХІІ виплата індексації взагалі не була передбачена. В той же час, згідно статті 19 Закону №2017-ІІІ, індексація доходів населення віднесена до інших державних соціальних гарантій. Таким чином, індексація грошових доходів військовослужбовців виплачується з фонду грошового забезпечення, оскільки є передбаченою державою соціальною гарантією, однак до складу грошового забезпечення військовослужбовців не входить. Виплата грошової допомоги на оздоровлення протягом 2016 року здійснювалась на підставі наказу Міністерства оборони України №559 від 21.08.2014, де у пункті 30.1 зазначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювалась відповідно до п.33.1 розділу XXXIII Інструкції, згідно якого - особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Крім того, згідно п. 33.2. матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому розміру допомоги. Відтак, відповідач наполягає, що індексація не є складовою грошового забезпечення. З наведених підстав, просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) від 23.06.2016 №142, позивача з 23.06.2016 виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 460/16075/21, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , задоволено повністю. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 23.06.2016 з визначенням базового місяця - січень 2008 року та виплатити суму індексації з врахуванням виплаченої суми.
На виконання рішення суду у справі № 460/16075/21 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.06.2016 в розмірі 13996,67грн., що стверджується приєднаною до матеріалів справи довідкою - розрахунком від 13.09.2023 №36/936/1.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 460/14195/21, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , задоволено повністю. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2015 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 - 2015 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2016 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 - 2016 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується загальної кількості повних років, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
На виконання рішення суду у справі № 460/14195/21 перераховано та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення, що стверджується приєднаними до матеріалів справи довідками - розрахунками.
Позивач 08.08.2023 звертався до відповідача із заявами, в яких просив провести йому перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік , грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, одноразової грошової допомоги, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів та компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2016 рік, згідно судових рішень. Відповідач у задоволені таких заяв відмовив.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991.
Відповідно до положень статті 1-2 вказаного Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
В силу вимог частини першої статті 9 вказаного Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою цієї ж статті - до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами ж частини третьої цієї статті, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін віднесені до державних соціальних гарантій, які встановлюються Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України.
А відповідно до статті 19 цього ж Закону, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (дію Закону було зупинено на 2023 рік згідно із Законом №2710-IX від 03.11.2022).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, в тому числі для розрахунку пенсії за вислугу років.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а та від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.
Враховуючи ту обставину, що індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, і така величина якраз і є базисом для обрахунку сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомога у разі звільнення з військової служби, то при збільшенні розміру грошового забезпечення внаслідок його індексації, підлягають відповідному перерахунку і вищеназвані одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, суд враховує, що на виконання судового рішення від 08.12.2022 у справі №460/16075/21 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.06.2016 в розмірі 13996,67 грн.
На підставі, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №460/14195/21, перераховано та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення, що стверджується приєднаними до матеріалів справи довідками - розрахунками.
Оскільки сума індексації грошового забезпечення збільшилась, то підлягають новому перерахунку і розміри матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік, а також і розмір одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІI від 20.12.1991 (50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби). Виплату таких перерахованих видів додаткового грошового забезпечення належить провести з урахуванням вже виплачених сум.
Крім того, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №460/2856/19, яке набрало законної сили 24.02.2020, зобов'язано в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік. Однак, вказану компенсацію виплачено без врахування індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди.
При визначенні складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані додаткової відпустки, суд виходить з такого.
Статтею 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на день видання наказу про виплату грошового забезпечення) від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою КМУ від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889» (в редакції, що діяла на день видання наказу про виплату грошового забезпечення) для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Суд встановив, що позивачу нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, у розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 2015 по 2016 роки, тобто мала постійний (систематичний) характер. Вказане підтверджується довідкою №944 від 01.11.2021.
Також суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 7, без урахування індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби є протиправною.
Відтак з метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення по справі № 460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, суд зазначає наступне.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №460/14195/21, позивачу нараховано відповідачем грошове забезпечення у сумі 88639,34грн.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошових доходів громадян). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі індексації грошових доходів громадян, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексація грошових доходів громадян).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошових доходів громадян). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а, від 04.03.2020 у справі №219/11809/15-а, від 11.12.2020 у справі 200/10820/19-а та від 21.10.2021 у справі №200/613/19-а.
Згідно пунктом 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що виплата грошового забезпечення на виконання судового рішення по справі №46014195/21 відбулась 07.09.2022.
Отже, відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу за спірний період.
Позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159.
Своєю чергою, відповідач відмовив позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Вказаний висновок узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 17.11.2021 у справі №460/4188/20.
Суд зауважує, що обов'язок по розрахунку та виплаті компенсації покладається саме на орган, який вчасно не виплатив особі дохід. Відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили, обов'язок нарахування (перерахунку) та виплати пенсії покладено на органи пенсійного фонду, а не на органи казначейства України, а тому позивач не може нести фінансові втрати через неналежне виконання своїх обов'язків відповідачем.
При цьому, судом не приймаються твердження сторони відповідача про пропуск строку звернення до суду з даним позовом, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав виплати з перерахованої на виконання рішення судів суми грошового забезпечення 07.09.2022. Разом з тим, позивач 08.08.2023 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. Відповідач листом від 13.09.2023 повідомив позивача, що підстав для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу у зв'язку із порушенням термінів їх виплати немає. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, 26.09.2023 позивач звернувся до суду.
Аналіз змісту вищевказаного листа-відповіді від 13.09.2023 дає підстави для висновку, що наведений лист слід розцінювати як форму волевиявлення відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів через порушення строку їхньої виплати. Саме про таке за своєю суттю публічно-владне управлінське рішення йдеться й у положеннях ч.1 ст.7 Закону №2050. За таких обставин саме з моменту отримання зазначеного листа-відповіді, на думку суду, розпочався перебіг передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду із позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява подана в межах шестимісячного строку звернення, передбаченого ст. 122 КАС України.
Вказана позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 11.05.2023 у справі №460/786/20.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки судом встановлений факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.06.2016, без урахування індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2016 роки, виходячи 3 грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.06.2016 з урахуванням індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, та щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21, яка належать ОСОБА_1 за час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі № 460/16075/21.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016 рік з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення у відповідності до судових рішень по справі №460/16075/21, яка належать ОСОБА_1 за час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 35 повних років передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, з врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона нараховується індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі № 460/16075/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 35 повних років із врахуванням в складі з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення згідно судових рішень по справі №460/16075/21 з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у обчисленні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на підставі судових рішень по справі №460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на підставі судових рішень по справі №460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору 1073,60грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 січня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Д.П. Зозуля