Справа № 489/2796/22
Провадження № 1-кп/489/448/24
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
22 січня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №22022150000000162 від 12.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 за статтями 189 ч. 4, 146 ч. 2, 263 ч. 1, 436-2 ч. 1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
до суду надійшло клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, обґрунтовуючи його тим, що вважає показання потерпілого ОСОБА_6 неправдивими, а також за його заявами зареєстровані ряд кримінальних проваджень за фактом шахрайських дій ОСОБА_6 щодо нього та заволодіння належним йому автомобілем, в яких він є потерпілим, а також клопотання про надання йому тимчасового доступу до його гугл-акаунту з допомогою телефону «Самсунг Гелексі S9» з метою отримання відомостей, необхідних для розслідування кримінального провадження за ст. 190 КК України за фактом шахрайських дій ОСОБА_6 , яке перебуває на стадії досудового розслідування.
Обвинувачений та захисник підтримали вказані клопотання.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотань обвинуваченого, вважаючи їх необґрунтованими.
Вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При розгляді клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час продовжують існувати встановлені при продовженні 07.12.2023 обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики вчинення інших кримінальних правопорушень, ухилення від суду та незаконного впливу на потерпілого, через тяжкість пред'явленого йому обвинувачення, інкримінування ОСОБА_3 ряду умисних кримінальних правопорушень, зокрема пов'язаних із вчиненням насильницьких дій щодо потерпілого та знаходження міста Миколаєва в безпосередній близькості до лінії фронту та частини території України, яка знаходиться під тимчасовою окупацією країни агресора - рф, у виправдовуванні збройної агресії якої обвинувачується ОСОБА_3 .
При цьому факт наявності кримінальних проваджень, зареєстрованих за заявою обвинуваченого за фактом шахрайських дій потерпілого щодо нього та незаконного заволодіння його транспортним засобом, жодним чином не спростовує існування вказаних ризиків, оскільки, по-перше, на даний час відсутній по вказаному кримінальному провадженню обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, яким би була встановлена винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ОСОБА_7 .
По-друге, при розгляді клопотання не було надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо того, що обставини вчинення кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_3 , стосуються тих самих подій, за якими він подав заяви про вчинення потерпілим кримінальних правопорушень щодо нього.
По-третє, навіть у випадку можливого заволодіння ОСОБА_6 майном та грошима ОСОБА_3 жодним чином не спростовує факту можливого вчинення останнім кримінальних правопорушень, за якими він обвинувачується у даному кримінальному провадженні.
Також запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання суду, неможливо, оскільки вищевказані ризики є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав для зміни на даному етапі судового провадження запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Тому клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого про надання тимчасового доступу до телефону, суддя виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами.
Системний аналіз вказаних положень КПК однозначно вказує на те, що на стадії судового провадження суд уповноважений вирішувати питання щодо надання тимчасового доступу до речей і документів виключно у випадку, коли такий доступ має значення саме для даного провадження і за умови, що наявні причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Натомість з клопотання обвинуваченого вбачається, що він просить надати тимчасовий доступ до речей для отримання інформації, яка має значення для іншого кримінального провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
Натомість порядок вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься також і надання тимчасового доступу під час досудового розслідування, врегульований положеннями Розділу ІІ КПК України, та відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження на цій стадії кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У зв'язку з цим, при судовому розгляді вказаного кримінального провадження суд не вправі вирішувати питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, які не стосуються даного провадження.
Крім того, стороною захисту не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність причин, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Тому в задоволенні клопотання обвинуваченого необхідно відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Керуючись статтями 331, 333, 372 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1