Справа № 464/347/24
пр.№ 1-кс/464/68/24
19 січня 2024 року слідчий слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області,
заявник ОСОБА_3 16.01.2024 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, у якій просить зобов'язати уповноважену особу ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області невідкладно розглянути його клопотання вх. №19209 від 08.12.2023 року про вчинення слідчих дій.
У зв'язку із неявкою учасників справи, фіксування за допомогою технічних засобів провадження в суді не здійснюється відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею 17.01.2024 відкрито провадження у зазначеній скарзі, з метою з'ясування у заявника у подальшому предмету розгляду скарги за відсутності долученого клопотання та вирішення питань, передбачених ст.304 КПК України.
Згідно із ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, а відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Справа призначалась до розгляду на 18.01.2024 та 19.01.2024, однак заявник у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив та не забезпечив явку захисника з урахуванням, що сам є професійним адвокатом. У порядку ст.135 КПК України заявник належним чином повідомлявся про розгляд справи, однак на розгляд скарги не з'явився, проігнорував виклик суду.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
За правилами ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 9901/365/19 сформульовано правовий висновок про те, відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК України участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов'язковою. Водночас згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов'язаний розглянути скаргу не пізніше п'яти днів з моменту її надходження.
У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).
У ч.2 ст.307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов'язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.
Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності заявника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам ч.3 ст.306 КПК України.
Повторне відкладення розгляду скарги призведе до порушення строку, встановленого ч.2 ст.306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.
Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у ч.1 ст. 307 КПК України, не пов'язаного з розв'язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечитиме закріпленій у п.2 ч.1 ст.7, ст.9 КПК України засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з ч.2 ст.19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості розглянути скаргу з дотриманням передбаченого КПК України порядку. Адже будь-яке з прийнятих ним рішень суперечитиме тій чи іншій нормі процесуального права.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги вжиття всіх можливих заходів для повідомлення заявника та поведінку останнього, який, отримавши доступ до правосуддя, на розгляд скарги до суду не з'явився, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 369-372, 532 КПК України,
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4