про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/235/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО перевірвши матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , (РНОКПП не вказано)
до відповідача: Світловодський паспортний стіл Управління Держаної міграційної служби в Кіровоградській області (вул. Михайла Грушевського, б. 7, м. Світловодськ Кіровоградська область, 26500),
про надання дозволу
Заявник звернувся Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просить надати дозвіл Світловодському паспортному столу Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області по релігійним переконанням видати паспорт книжечку зразка 1194 року випуску.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Водночас, в порушення вимог зазначеної норми закону, у позовній заяві не зазначено номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, не повністю зазначено місце проживання чи перебування, не вказано відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктом 4 частини 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
За змістом поданої заяви позивач просить надати дозвіл Світловодському паспортному столу Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області по релігійним переконанням видати паспорт книжечку зразка 1994 року, однак в заяві відсутні посилання на КАС України та нормативне обґрунтування для звернення до суду з цим позовом. Описова частина складається з восьми речень, які не розкривають обставин та підстав спору. Відсутня інформацію та докази звернення позивачки до відповідача для вирішення вказаного питання в досудовому порядку. Прохальна частина позову викладена не коректно та не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позовної заяви не містить основної позовної вимоги взагалі, лише похідну вимогу, за якою визначений спосіб судового захисту позивачем та не містить посилань, які саме, за цим позовом, дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними.
Так, позивачу необхідно, насамперед, уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, відповідно до характеру цих вимог, для встановлення відповідності строку звернення позивача з даними позовними вимогами в межах визначених правовими положеннями адміністративного судочинства.
А тому позивачу належить уточнити позовні вимоги та викласти їх у позовній заяві з врахуванням вимог КАС України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до пункту 3 частини 2 статті 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 грн.
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано. Натомість у позовній заяві позивач просить утримати судовий збір з її пенсії, що не передбачено нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір".
За подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір, в розмірі 1211,20 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру (3028 х 0,4), тож в разі уточнення позовних вимог сума сплати судового збор,у що належить сплатити, залежатиме від кількості заявлених позовних вимог.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду докази сплати.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 169, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО