22 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6427/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UА901020/2023/000015/1 від 26.06.2023р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000113 від 26.06.2023;
- стягнути з Кропивницької митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» судовий збір сплачений Товариством.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до контракту №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019, укладеного з TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia придбав пальмову продукцію. Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача подано митну декларацію, в якій позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Позивач зазначає, що під час митного оформлення товарів відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення на його думку є протиправним та підлягають скасуванню.
09 серпня 2023 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін(а.с.62).
04 серпня 2023 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (а.с.89).
01.09.2023 (вх. № 23281/23) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву (а.с.52-55), в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом. Також позивачем не надано на запит митного органу необхідних підтверджуючих документів.
Розглянувши подані позивачем документи та відповідачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Капро Ойл» уклало з TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia контракт № TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 на поставку пальмової продукції (а.с.10-12).
Згідно умов п.2.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках на кожну окрему партію товару. В межах виконання умов контракту па підставі Додатку № 272 від 30.09.2022 (а.с.13) постачальник зобов'язався поставити Рафінований Дезодорований Вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського або малазійського походження у кількості 500 метричних тон за ціною 965,00 доларів США.
Постачальник зобов'язався поставити товар на умовах DАР - порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010, відповідно до автотранспортної накладної від 19.06.2023.
Оплата за товар здійснена на підставі інвойсів №PILPO23INV00053 від 19.05.2023, № PILPO23INV00053/19 від 15.06.2023.
Позивачем подано до Кропивницької митниці Держмитслужби митну декларацію №23UA90102000535/U0 від 26.06.2023, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються. відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 81, а саме: пальмовий олейн - 965,00 доларів США (а.с.25).
Для підтвердження митної вартості товару митному органу були подані: контракт № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019; додаток № 272 від 30.09.2022; сертифікат якості № 27080-23 від 19.06.2023; інвойси №PILPO23INV00053 від 19.05.2023 та № PILPO23INV00053/19 від 15.06.2023; автотранспортну накладну від 19.06.2023 супровідний документ Т1 № 23TR41140000082987 від 16.06.2023; декларацію походження товару № PILPO23INV00053/19 від 15.06.2023; платіжні документи від 25.05.2023, 01.06.2023, 05.06.2023, 13.06.2023, 15.06.2023, 19.06.2023, 20.06.2023, 13.06.2023; рахунок -фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг та документ що підтверджує вартість перевезення; автотранспортна накладна; біржові сводка від 30.09.2023; рахунок ціни (калькуляція) від 19.05.2023; доповнення до контракту №3 від 19.04.2021 №4 від 10.09.2021, № 5 від 30.12.2021, № 6 від 28.04.2022, № 7 від 11.05.2022; договір про перевезення № 180/22 від 22.06.2022; висновок № 1420003700-0680 від 30.11.2020; лист № 15/06 від 15.03.2023; сертифікат виробника від 30.03.2023.
Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.
Представник відповідача зазначає, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.
Поставка товару здійснюється згідно контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019. Відповідно до пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту.
Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №272 від 30.09.2022 до контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що Рафінований дезодорований вибілений пальмовий олейн індонезійського та/ або малоазійського походження становить 965,00 дол.США за одну метричну тонну на умовах DAP -порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010.
Так, відповідач, за результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризикованості операцій, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності до вимог ч.ч.2, ч.3 ст.53 та ст.335 МКУ протягом 10 календарних днів додатково витребував (за наявності): договір-угоду із третіми особами, пов'язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором; рахунки про сплату посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; документи, що містять відомості про вартість перевантаження та зберігання оцінюваних товарів в порту Одеса; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Позивачем, на виконання вимог відповідача надано лист № 20/02 від 20.06.2023, в якому зазначено, що документи для підтвердження митної вартості подані до митного оформлення та про відсутність можливості надати інші додаткові документи.
26.06.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901020/2023/000015/1, яким митну вартість рідкої фракції пальмової олії, пальмовий олейн РДВ, було скориговано до рівня 1,1757 доларів США за одиницю та Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000113(а.с.27).
В обґрунтування розрахунку збільшення митної вартості відповідачем зазначено про те, що розрахунок вартості товару був здійснений за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 1,1757 дол США/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 08.06.2023 №UA112080/2023/005862 за якою здійснено митне оформлення товару «пальмовий олейн» РДВ, виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD». Країна походження, виробництва - Малайзія, країна відправлення - Туреччина, МВМВ 1, умови поставки DAP Ізміт, вага нетто 24000 кг.
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Так, правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), Податкового кодексу України (також - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пункт 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із частиною 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стали висновки митного органу про те, що подані Товариством до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних митницею додаткових документів.
Визначивши повноваження митного органу та підстави прийняття спірних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але зазначені повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, з'ясувавши обставини, з якими відповідач пов'язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару (пальмової олії), суд доходить висновку, що за наведених митним органом обставин неможливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача та картки відмови.
Як встановлено судом, митна вартість пальмового олейну визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Зокрема, відповідно до умов п.2.1. Контракту та п.1.1. Додатку № 272, поставка пальмового олеїну (РДВ) була здійснена за ціною 965,00 дол. США за одну метричну тонну на умовах DАР - порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010. У митній декларації зазначена митна вартість із розрахунку 965,00 дол. США за одну метричну тонну. В Інвойсі (рахунку на оплату товару) митна вартість також зазначена з розрахунку 965,00 дол. США. Оплата за товар здійснена з того ж розрахунку.
Здійснюючи коригування митної вартості, відповідач дійшов висновку, що наданий декларантом платіжний документ позбавляє митний орган можливості здійснити перевірку щодо здійснення валютної операції через наявність в графі 70 цього документу декількох номерів інвойсів. Тому, у митного орган виник обґрунтований сумнів щодо оплати вартості за оскаржуваний товар. Відповідно, наявна розбіжність свідчить про недостовірність даних, зазначених в наданому документі.
Згідно з аналізу, наданих декларантом митному органу документів, вбачаються наявні розбіжності в додатковій угоді № 272 від 30.09.2022, а саме в невідповідності інформації. Відтак, згідно з пунктом 2.5 додатку, поставка товару здійснюється з 01.02.2023 до 28.02.2023. Однак, відповідно до графи 4 CMR від 19.06.2023, дата навантаження товару - 19.06.2023. Водночас дати поставки товару не можуть співпадати з датами навантаження товару в транспортний засіб для його перевезення, оскільки здійснюються за цивільно-правовим договором, зобов'язання за яким не обов'язково мають співпадати з датами, визначеними в додатковій угоді № 272 від 30.09.2022.
Крім того, як встановлено судом, відповідачем для визначення митної вартості товару використані відомості МД № UA112080/2023/005862 від 08.06.2023, за якою здійснено митне оформлення товару "пальмовий олеїн РДВ, виробник "BINTULU EDIBLE OILS SND BHD". Країна походження, виробництва - Малайзія, країна відправлення Туреччина, МВМВ 1, умови поставки DAP Ізміт, вага нетто 24000 кг". Однак, відповідачем не надано доказів, що позивачем придбаний товар того ж виробника. Воднораз, вартість придбаного позивачем товару повністю підтверджується калькуляцією вартості товару, яка надана постачальником.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 року в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання митного органу на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена (відрізняється), є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав доказів, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити і відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості і картки відмови, суд зазначає, що встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товару UА901020/2023/000015/1 від 26.06.2023р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000113 від 26.06.2023 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 2684,00 грн. (а.с.1) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» (код ЄДРПОУ: 36617706, 25031, м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14 ) до Кропивницької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 44005668, 25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару UА901020/2023/000015/1 від 26.06.2023.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2023/000113 від 26.06.2023.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА