ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2024 р. справа № 300/7926/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно відмовлено йому у звільненні з військової служби на підставі поданого рапорту. Як наслідок, слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення з військової служби згідно зі статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та провести відповідний розрахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 . Вказав, що протягом квітня-листопада 2023 року перебував на лікуванні. Звернув увагу, що 01.11.2023 йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.10.2023 до 01.12.2024, внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби. Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно з пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та воєнний час. Так, 10.08.2023 він звернувся до відповідача із рапортом, зокрема про звільнення з військової служби за станом здоров'я, оскільки згідно з висновком (постановою) військово-лікарської комісії непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, листом від 29.08.2023 його повідомлено, що для звільнення з військової служби необхідно прибути у військову частину з оригіналом свідоцтва про хворобу та особисто написати рапорт про звільнення. Позивач вважає протиправною таку відмову відповідача, тому слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення його з військової служби згідно зі статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та провести відповідний розрахунок.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 08.12.2023, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з довідкою відповідача від 02.03.2023 № 2479 ОСОБА_1 з 22.12.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.39).
Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023 за №6270, солдат ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації у період з 22.12.2022 по 05.04.2023 (а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про хворобу регіональної військово-лікарської комісії за №1084 від 24.07.2023 ОСОБА_1 отримав травму та захворювання пов'язані з проходженням військової служби, у зв'язку з якими непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.22-23).
З матеріалів справи вбачається, що позивач у періоди з 17.04.2023 по 01.05.2023, з 22.05.2023 по 29.05.2023, з 30.05.2023 по 05.06.2023, з 10.07.2023 по 17.07.2023, 28.07.2023 по 03.11.2023 перебував на лікуванні. Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом копіями виписок за №3462 від 01.05.2023, №5376 від 24.05.2023, №5728 від 05.06.2023, №3774 від 17.07.2023, без номера від 05.10.2023 та від 03.11.2023 відповідно (а.с.24-25, 27, 40, 28-29).
Крім цього, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №414685 від 01.11.2023, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.10.2023 по 01.12.2024, внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби (а.с.30).
Позивач 10.08.2023 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. До даного рапорту додано: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію військового квитка, копію свідоцтва про хворобу № НОМЕР_2 , копію довідки про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації (а.с.32).
На вказаний рапорт відповідач листом №691/5130 від 29.08.2023 повідомив, що для звільнення з військової служби позивачу необхідно прибути у військову частину з оригіналом свідоцтва про хворобу №1084 від 17.07.2023 та особисто написати рапорт на звільнення. Крім цього зазначено, що з 11.08.2023 позивач вважається таким, що самовільно залишив військову частину (а.с.37).
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.6 ст.2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 22.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023 було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб відповідно.
На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.
Як вже встановлено судом вище, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені частиною 4 статті 26 Закону №2232-XII.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Разом з цим, згідно з ч.7 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 за №170, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454, затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Інструкція №170).
Відповідно до п.12.1 Інструкції №170 звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
Згідно з приписами пп.2 п.225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 (далі Положення №1153/2008), звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Таким чином, повноваженнями щодо звільнення військовослужбовців з підстав, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у період дії військового стану наділені командири бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадові особи, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
У п.233 Положення №1153/2008 визначено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 13 пункту 14.10 Розділу ХІV Інструкції №170 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема, відповідно до п.3 Додатку, при поданні до звільнення з військової служби за такою підставою, як за станом здоров'я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
З системного аналізу наведених норм слідує, що відповідна посадова особа військової частини, до повноважень якої належить звільнення військовослужбовця, за наявності правових підстав, за результатами розгляду рапорту та податних до нього документів повинна прийняти відповідний наказ про звільнення з військової служби, а за відсутності правових підстав для цього - відмовити у задоволенні рапорту з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови.
Тобто, відповідач розглянувши рапорт позивача про звільнення зі служби, не зобов'язаний приймати рішення про відмову у звільненні зі служби у формі наказу, однак зобов'язаний повідомити про прийняте рішення з належним обґрунтуванням підстав його прийняття.
Як вже судом встановлено позивач 10.08.2023 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідач у свою чергу листом №691/5130 від 29.08.2023 повідомив, що для звільнення з військової служби позивачу необхідно прибути у військову частину з оригіналом свідоцтва про хворобу №1084 від 17.07.2023 та особисто написати рапорт на звільнення.
На переконання суду, таке повідомлення не звільняє відповідача, до повноважень якого належить вирішення питання щодо можливості звільнення позивача з військової служби, від обов'язку прийняття рішення, за наслідком розгляду рапорту, про звільнення позивача з військової служби або мотивовану відмову в такому звільненні.
Таким чином, у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматися від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Суд зазначає, що в даному випадку лист відповідача №691/5130 від 29.08.2023 не може свідчити про відмову позивачу у звільненні з військової служби, оскільки за змістом такого листа рапорт позивача про звільнення з військової служби від 10.08.2023 не розглянуто.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем рапорт позивача від 10.08.2023 по суті не розглянуто, що свідчить про вчинення ним протиправної бездіяльності.
Враховуючи те, що відповідач належним чином не розглянув рапорт позивача від 10.08.2023 про звільнення з військової служби та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для ОСОБА_1 юридичні наслідки, тому з метою належного захисту прав позивача, слід зобов'язати відповідача розглянути зазначений рапорт позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Крім цього, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 за результатом розгляду рапорту позивача рішення не приймалося, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення з військової служби згідно зі статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та провести відповідний розрахунок є зверненою на майбутнє.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи приписи ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 700 грн. сплачених судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1) від 10.08.2023 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.