Ухвала від 22.01.2024 по справі 300/306/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"22" січня 2024 р. Справа № 300/306/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 16.01.2024 через систему "Електронний суд" звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що дохід позивача за 2023 рік становить 27239,00 грн, що не дає можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за даний позов.

Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).

Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" №3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Позивачем доказів на обґрунтування складного матеріального становища суду не надано, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та виплатити позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі періодичних виписок з актів огляду МСЕК про встановлення даній громадянці певної групи інвалідності після досягнення нею вісімнадцяти років (повноліття) (в яких МСЕК вказує календарний період встановлення певної групи інвалідності, дату проходження чергового переогляду в МСЕК) на підставі інших (зайвих) документів, а не як непрацездатному утриманцю померлого годувальника старше 18-річного віку і як особі, яка стала особою з інвалідністю "дитиною-інвалідом" віком до 18 років, визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника з лютого 2023 року та щодо відмови виплачувати безстроково (без обмеження будь-яким строком) як непрацездатному утриманцю померлого годувальника та як особі, яка стала особою з інвалідністю (дитиною інвалідом) до досягнення 18 років на підставі медичного висновку №17 "Про дитину інваліда віком до 18 років" від 07.03.2006, ного, зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області поновити та виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника безстроково (без обмеження будь-яким строком) як непрацездатному утриманцю померлого годувальника та як особі, яка стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років на підставі медичного висновку №17 "Про дитину інваліда віком до 18 років" від 07.03.2006, зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити позивачу заборгованість з пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.02.2023 по календарний місяць (включно), що передуватиме місяцю поновлення виплати пенсії включаючи нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вини Пенсійного Фонду України за період з 01.02.2023 по календарний день погашення усієї заборгованості з пенсії у зв'язку з втратою годувальника (включно), а також стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн заподіяної моральної шкоди.

Таким чином, звернена до суду вимога про стягнення з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на користь позивача 5000 грн заподіяної моральної шкоди, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача ( ОСОБА_1 ), є майновою, а інші позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та виплатити позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі періодичних виписок з актів огляду МСЕК про встановлення даній громадянці певної групи інвалідності після досягнення нею вісімнадцяти років (повноліття) (в яких МСЕК вказує календарний період встановлення певної групи інвалідності, дату проходження чергового переогляду в МСЕК) на підставі інших (зайвих) документів, а не як непрацездатному утриманцю померлого годувальника старше 18-річного віку і як особі, яка стала особою з інвалідністю "дитиною-інвалідом" віком до 18 років, визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника з лютого 2023 року та щодо відмови виплачувати безстроково (без обмеження будь-яким строком) як непрацездатному утриманцю померлого годувальника та як особі, яка стала особою з інвалідністю (дитиною інвалідом) до досягнення 18 років на підставі медичного висновку №17 "Про дитину інваліда віком до 18 років" від 07.03.2006, ного, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області поновити та виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника безстроково (без обмеження будь-яким строком) як непрацездатному утриманцю померлого годувальника та як особі, яка стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років на підставі медичного висновку №17 "Про дитину інваліда віком до 18 років" від 07.03.2006, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити позивачу заборгованість з пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.02.2023 по календарний місяць (включно), що передуватиме місяцю поновлення виплати пенсії включаючи нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вини Пенсійного Фонду України за період з 01.02.2023 по календарний день погашення усієї заборгованості з пенсії у зв'язку з втратою годувальника (включно) - носять немайновий характер.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн,

Суд звертає увагу на те, що абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить три самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами становить 968,96 грн, а саме позовна вимога майнового характеру (із розрахунку ціни позову 5000,00 грн.) та дві вимоги немайнового характеру - 1937,92 грн (968,96 x 2 = 1937,92).

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 2906,88 грн або доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Попередній документ
116456678
Наступний документ
116456680
Інформація про рішення:
№ рішення: 116456679
№ справи: 300/306/24
Дата рішення: 22.01.2024
Дата публікації: 24.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них