ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"22" січня 2024 р. справа № 300/5505/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/5505/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Либовка Анна Володимирівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення за №092750005367 від 06.07.2023 та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 18.04.1985 по 07.08.1990, період роботи з 30.10.2013 по 28.06.2014, з 29.06.2014 по 23.04.2015, з 24.04.2015 по 14.04.2016 та призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27.06.2023, з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках за №253 від 09.02.2022 та за №644-С/03 від 17.01.2022, -
В результаті розгляду адміністративної справи №300/5505/23 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 11.01.2024 ухвалено рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.07.2023 за№092750005367 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби у Радянській Армії з 18.04.1985 по 07.08.1990;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ООО "Недра" з 30.10.2013 по 28.06.2014, з 29.06.2014 по 23.04.2015, з 24.04.2015 по 14.04.2016;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27.06.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Крім вказаного, відповідно до частини 3 статті 139, частини 1 статті 143, пункту 2 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 503,04 гривень.
Водночас при ухваленні рішення по справі №300/5505/23, судом не вирішено питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, оскільки станом на день ухвалення судового рішення по суті спору, 11.01.2024, представник позивача не подав розрахунку та доказів, які засвідчують зміст і обсяг наданої позивачу професійної правової допомоги.
Представником позивача направлено поштовим зв'язком заяву від 17.01.2024 про відшкодування судових витрат із долученням документів про понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, у якій поряд з іншим, просила стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.
Розглянувши заяву представника позивача про стягнення судових витрат, вивчивши наведені доводи та обґрунтування, дослідивши долучені до заяви докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Абзацами 1 і 2 частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача в адміністративному позові вказав на орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень, які просив стягнути на його користь із відповідачів.
Отже позивач, у даному випадку дотримався вимог частини 3 статті 143 КАС України, зазначивши в адміністративному позові про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень та які просив стягнути із відповідачів, після чого подавши суду 17.01.204 (протягом п'яти днів після доставлення рішення по суті від 11.01.2024) докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
За змістом пунктами 1 та 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження обставини залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, позивачем долучено: договір №9-2022 про надання правової допомоги від 01.06.2022, укладений між Адвокатським об'єднанням "Індекс", в особі керуючого партнера Либовки Анни Володимирівни, яка діє на підставі статуту, і ОСОБА_1 ; Додаток №1 до договору від 01.08.2023; Акт приймання наданих послуг за Додатком №1 до договору від 15.01.2024; ордер на надання правової допомоги серії АТ №1048154.
Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання вказаних робіт, відсутність будь яких заперечень щодо змісту і обсягу послуг та їхньої вартості підтверджено актом приймання наданих послуг за Додатком №1 до договору від 15.01.2024, згідно якого, надано наступну правову допомогу:
1. Підготовка та подання позовної заяви.
2. Підготовка та подання інших процесуальних документів.
Вартість послуг, вказаних в пункті 1 Акту становить 8 000,00 гривень.
Відтак, позивачем надані належні документи про понесення останнім витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, що дає суду підстави для розгляду питання відшкодування останніх.
При оцінці характеру наданої адвокатом Либовкою Анною Володимирівною правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги №9-2022 від 01.06.2022 та згаданого акта приймання наданих послуг за Додатком №1 до договору від 15.01.2024, слід виходити із наступного.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката як визначено частиною 5 статті 134 КАС України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
В даному випадку, суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним."
З огляду на вищевказане, суд переконаний, що розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є дещо завищеним та неспівмірним із складністю і характером даної справи.
Підсумовуючи свої аргументи і мотиви, суд вважає справедливим можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень.
За змістом частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).
Відтак, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги, наданої в розмірі 4 000,00 гривень.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини виключно Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії, підлягають стягненню з відповідача 2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 4 000,00 гривень.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 і 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/5505/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Либовка Анна Володимирівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення за №092750005367 від 06.07.2023 та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 18.04.1985 по 07.08.1990, період роботи з 30.10.2013 по 28.06.2014, з 29.06.2014 по 23.04.2015, з 24.04.2015 по 14.04.2016 та призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27.06.2023, з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідках за №253 від 09.02.2022 та за №644-С/03 від 17.01.2022.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 гривень (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Либовка Анна Володимирівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001681, ордер на надання правової допомоги серії АТ №1048154), вул. Незалежності, 4, офіс 402, м. Івано-Франківськ, 76018, адреса для листування: АДРЕСА_2;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094.
Суддя Чуприна О.В.