22 січня 2024 року Справа № 280/9144/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01.11.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №25/с від 25.01.2023 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №25/с від 25.01.2023 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернувшись до відповідача з довідкою про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, призначеної на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач в порушення вимог чинного законодавства отримав відмову у здійсненні такого перерахунку. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 06.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
13.11.2023, засобами системи «Електронний суд», від відповідача надійшов відзив в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що позивачем пропущений визначений законом строк звернення до адміністративного суду з огляду на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому про порушення свого права або про бездіяльність відповідача позивач може дізнаватися щомісяця. Щодо перерахунку пенсії на підставі довідки з 01.01.2018 вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, тому питання щодо перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є можливим лише з 05.03.2019. При цьому, відповідно до положень статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто, в даному випадку, з 01.04.2019. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Щодо строку звернення до суду.
Підставою звернення позивача до суду із цим позовом став лист-відмова відповідача від 03.10.2023. З даним позовом позивач звернувся до суду - 01.11.2023, тобто в межах строку встановленого ст.122 КАС України. Матеріали справи не містять будь-яких доказів обізнаності позивача з вчиненням відповідачем оскаржуваних дій до дати отримання ним листа-відмови відповідача. Відтак, судом не встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Щодо суті заявлених вимог.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2023 по справі №280/2895/23 було зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.01.2023 №25/с про грошове забезпечення для нарахування пенсії, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили - 08.09.2023.
06.09.2023 представник позивача звернулась до відповідача з заявою, в якій просила здійснити проведення з 01.01.2018 по 01.04.2019 перерахунку та виплати основного розміру пенсії позивача відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку та листом від 03.10.2023 за №16225-15615/П-02/8-0800/23 повідомив представника позивача про те, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови №704 були передбачені пунктами 1, 2 Постанови №103. Оскільки пункти 1, 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва з 05.03.2019 визнано протиправними та скасовано, а інші рішення щодо перерахунку (крім постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713) Урядом не приймались, то на теперішній час відсутні підстави для проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону по довідкам, які складені або надані після 05.03.2019.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Законодавчо визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції Постанови №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 (в редакції Постанови №103), форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до внесення змін Постановою №103.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Згідно з пунктом 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (підпункт 6 пункту 6 Постанови №704)
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Отже, доводи, викладені відповідачем у листі від 03.10.2023 за №16225-15615/П-02/8-0800/ про відсутність підстав для перерахунку пенсії через, за твердженнями відповідача, неприйняття Урядом відповідних постанов щодо проведення перерахунку пенсій означеній категорії осіб, є помилковими.
Довідка Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.01.2023 №25/с свідчить про зміну розміру грошового забезпечення позивача, що підтверджено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №280/2895/23.
Суд підкреслює, що у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідних категорій, у тому числі з причин введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, такі особи набувають право на перерахунок пенсій.
Водночас, спірні правовідносини в цій справі стосуються періоду перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019, як того просить позивач, а довідка від 25.01.2023 №25/с видана станом на 05.03.2019.
Як вже зазначалось, відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, довідка від 25.01.2023 №25/с може бути підставою для перерахунку пенсії позивача лише з 01.04.2019 та не може бути підставою для її перерахунку з 01.01.2018.
При цьому суд погоджується з доводами позивача, що оскільки пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, на період їх дії також мав застосовуватись Закон № 2262-ХІІ - акт вищої юридичної сили. Вказане витікає з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальні засада пріоритетності законів над підзаконними актами.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Водночас фактичний розмір надбавок, доплат, підвищень та премії станом на 01.03.2018 (дата, станом на яку має бути видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи згідно положень пункту 1 Постанови №103) та 05.03.2019 можуть відрізнятись.
Так, у силу абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
А відповідно до підпункту 2 пункту 5 постанови №704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
За змістом пунктів 1, 2 розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
У пункті 2 розділу XVI названого Порядку зазначено, що розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Так, правова позиція щодо наявності підстав для видачі для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
Відповідно, захист прав позивача має здійснюватися шляхом первинного отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, з урахуванням додаткових його складових, наступного звернення до відповідача з перерахунком на підставі такої довідки, а в разі відмови в такому перерахунку також з наступним оскарженням такої відмови до суду.
Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та на висновки Верховного Суду у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 є нерелевантними, оскільки в даних справах в наявності лише правовий висновок про наявність підстав особи для перерахунку пенсії по довідці з 01.01.2018, що судом в цій справі не заперечується, однак правового висновку про правомірність перерахунку з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у тому числі обґрунтування правових підстав для такого перерахунку саме відповідачем, в цих постановах не міститься. Водночас у справі, що розглядається правовідносини є подібними до зразкової справи №160/8324/19, у зв'язку з чим відповідні висновки Верховного Суду підлягають врахуванню.
Таким чином, зважаючи, що станом на час розгляду справи позивачем не подавалась відповідачу довідка, видана для перерахунку пенсії з 01.01.2018 (відповідні докази суду не надано), а подана позивачем довідка видана станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.01.2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Щодо решти доводів позивача, то згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Відповідно до приписів статті139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано «22» січня 2024 року.
Суддя Р.В.Кисіль