22 січня 2024 рокуСправа № 280/487/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, 73)
до державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчука Костянтина Петровича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі ВП «Запорізька атомна енергетична станція» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач) до державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчука Костянтина Петровича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна енергетична станція» (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо невжиття заходів щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1298/22 від 14.02.2023 та № 908/1163/22 від 14.02.2023 в межах зведеного виконавчого провадження № 68517235, яке перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича вчинити виконавчі дії у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України в частині примусового виконання дублікатів наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1298/22 від 14.02.2023 та № 908/1163/22 від 14.02.2023 в межах зведеного виконавчого провадження № 68517235, яке перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зі стягнення залишку заборгованості за наступними виконавчими провадженнями: ВП № 71152273 в розмірі 423 530,39 грн. (чотириста двадцять три тисячі п'ятсот три дцять гривень 39 копійок); ВП № 71152937 в розмірі 703 257,22 грн. (сімсот три тисячі двісті п'ятдесят сім гривень 22 копійки); ВП № 71153482 в розмірі 3 162,66 грн. (три тисячі сто шістдесят дві гривні 66 копійок); ВП № 71154471 в розмірі 3 162,66 грн. (три тисячі сто шістдесят дві гривні 66 копійок).
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1298/22 від 14.02.2023 та № 908/1163/22 від 14.02.2023 в межах зведеного виконавчого провадження № 68517235.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частина 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем рішень, дій або бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі. Наведена правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.04.2019 у справі № 757/53656/17-а та від 06.02.2019 у справі № 815/4232/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач як стягувач у зведеному виконавчому проваджені з примусового виконання судових рішень, ухвалених відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, має право на звернення до Господарського суду Запорізької області в порядку господарського судочинства зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1298/22 від 14.02.2023 та № 908/1163/22 від 14.02.2023, а відтак даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Відтак, в силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися Господарським судом Запорізької області за правилами господарського судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 170, 241, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савчука Костянтина Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна енергетична станція» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» його право на звернення із позовом до Господарського суду Запорізької області за правилами господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко