з питань залишення частини позовних вимог без розгляду
22 січня 2024 року Справа № 280/10044/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про залишення частини позовних вимог без розгляду, поданого у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу протиправними;
2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 19.07.2021 № 33/28-1505 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечення.
Ухвалою від 04.12.2023 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заявив клопотання про залишення частини позовних вимог за період з 01.12.2019 по 01.06.2023 без розгляду, аргументоване пропуском позивачем строку звернення до суду, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а та від 18.01.2023 у справі №460/2461/21..
Розглянувши клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Застосовуючи строки у сфері пенсійного забезпечення, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 51 Закону).
Таким чином, законодавчі норми не обмежують будь-якими строками період, протягом якого проводиться перерахунок пенсій, у разі, якщо такий не проведений у встановлені строки з вини органів Пенсійного фонду України.
У відповідності до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відтак, спеціальні законодавчі норми не передбачають обов'язок пенсіонера звертатися до органів Пенсійного фонду України із заявами встановленого зразка для проведення перерахунку його пенсії у разі настання обставин, передбачених частиною четвертою статті 63 Закону. Натомість такі норми зобов'язують уповноважені органи, в тому числі органи Пенсійного фонду України, вчиняти певні дії, спрямовані на забезпечення дотримання прав пенсіонерів на отримання гарантованих їм соціальних виплат у належному розмірі.
Тобто, для максимального захисту прав пенсіонерів, як однієї з найбільш соціально вразливих верств населення, чинне законодавство встановило автоматичний механізм проведення перерахунку пенсій у разі настання передбачених нормами частиною четвертою статті 63 Закону обставин, що виключає необхідність особистої участі у такому пенсіонера.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправних дій органу Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 63 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18.
Розглядаючи подане представником відповідача клопотання, суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Верховний Суд у постанові 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а зазначив про те, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
Крім того, колегія суддів наголосила на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
За обставинами даної справи судом встановлено, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» 19.07.2021 виготовлено довідку № 33/28-1505 про розмір грошового забезпечення, яку було направлено відповідачу для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Проте відповідачем не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на перерахунок пенсії позивача на підставі такої довідки.
З матеріалів справи встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.09.2023 , яким за результатами розгляду поданої позивачем заяви було відмовлено заявнику у проведенні перерахунку його пенсії на підставі зазначеної довідки.
Тобто, до 11.09.2023 у позивача не було підстав вважати, що отримавши від уповноваженого органу нову довідку про його грошове забезпечення, орган Пенсійного фонду України не вчинить дій, спрямованих на перерахунок його пенсії всупереч відповідним законодавчим нормам. Водночас до отримання такої довідки від Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» у відповідача не виникало обов'язку здійснити перерахунок пенсії з огляду на відсутність необхідних документів.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що початок перебігу строку звернення до суду з даним позовом слід відраховувати саме з моменту отримання позивачем листа-відповіді ГУ ПФУ в Запорізькій області від 11.09.2023, отже передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.
Суд зазначає, що пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та належного пенсійного забезпечення внаслідок невиконання уповноваженими органами покладених на них обов'язків, оскільки це суперечитиме конституційним засадам у сфері соціального захисту.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для обмеження права позивача на проведення перерахунку пенсії шістьма місяцями, що передували зверненню до суду з даним позовом, а тому вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 166, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про залишення частини позовних вимог без розгляду, поданого у справі № 280/10044/23 відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 22.01.2024.
Суддя К.В.Мінаєва