про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/1377/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Тому позовні вимоги повинні стосуватися прав, зобов'язань, сфери повноважень указаних відповідачів, про що у позовній заяві повинні викладатися конкретні обставини, що обґрунтовують заявлені позовні вимоги до них, та зазначатися докази, які їх підтверджують.
Недотримання позивачем зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України позбавляє суд можливості встановити у чому саме полягає оскаржуване позивачем порушення його права на перерахунок пенсії, а відповідача - викласти доводи на його спростування та надати відповідні докази.
Отже, зі змісту позовної заяви суд не вбачає за можливе встановити за захистом якого права чи інтересу звернувся ОСОБА_1 , та яким чином такий захист буде забезпечений у спосіб, визначений позивачем у прохальній частині позову.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити мотивувальну та прохальну частину позову, а також надати копію його заяви від 11 жовтня 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на яку було надано відповідь листом від 08 листопада 2023 року №39702-39407/К-02/8-0600/23.
Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання нової (уточненої) позовної заяви із викладенням обґрунтованих обставин у 2-х примірниках, а також надати копію його звернення від 11 жовтня 2023 року з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на яку було надано відповідь листом від 08 листопада 2023 року №39702-39407/К-02/8-0600/23.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис