22 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/22634/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії щодо обмеження максимального розміру пенсії починаючи 01.03.2022;
- зобов"язати здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2022, з урахуванням щомісячних індексацій пенсії проведених відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023" та доплати до пенсії згідно п.1. абз 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №240/1948/23, враховуючи раніше проведені виплати.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон України № 2262-XII). Відповідач після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду здійснює виплату із застосуванням її обмеження максимальним розміром. Такі дії відповідача, на переконання позивача, є протиправним, а право на отримання пенсії без обмеження її розміру закріплено Законом України №2262-ХІІ та підтверджено рішенням Конституційного Суду України.
Ухвалою судді Житмирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали надійшла заява про пновлення процесуального строку звернення до суду від 07.08.2023.
Ухвалою судді від 14 серпня 2023 року визнано не поважними причи строку звернення до суду та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині позовних вимог за період із 01.03.2022 по 31.01.2023
Ухвалою судді від 14 серпня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи щодо позовних вимог за період з 01.02.2023 та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
До суду 08.11.2023 надійшов відзив, з витребуваними судом документами, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що умовою для виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн визначено те, що пенсії не переглядалися (не перераховувалися) після 1 березня 2018 року. Позивачу після 01.03.2018 основний розмір пенсії переглядався, а саме: на виконання рішення суду було здійснено перерахунок та нарахування пенсії. У зв'язку з тим, що розмір пенсії позивача після 01.03.2018 на виконання рішення суду збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому відповідно до Постанови №713 позивачу із 01.03.2022 доплата відсутня. Крім цього, після проведення такого перерахунку орган Пенсійного фонду України застосував положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі Закон України №3668-VI) та проводить нарахування і виплату пенсії із застосуванням обмеження її розміру 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року вирішено: "Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду".
Адміністративна справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 29.11.2023 передана судді Лавренчук О.В.
Ухвалою судді від 29 листопада 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи щодо позовних вимог за період з 01.03.2022 по 31.01.2023.
У період із 12.12.2023 по 25.12.2023 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 240/4098/22, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року, відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши розмір пенсії на підставі наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання" Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області №33/26/117-125 від 19 травня 2021 року про розмір його грошового забезпечення, визначеного станом на 19 листопада 2019 року, з врахуванням виплачених сум.
Відповідно до перерахунку пенсії наявного в матеріалах справи, з 01 березня 2022 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі масового перерахунку щодо індексації суми пенсії з 01.02.2022 та її розмір склав 20030,16 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП 2022. З урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії наявного в матеріалах справи, який наданий відповідачем, на вимогу суду, з 01 березня 2023 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» (з 01 грудня 2022 року), розмір якої склав 21530,00 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП 2022 та індексації базового ОСНП 2023. З урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
Уважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.03.2022 пенсії позивучу з урахуванням Постанови КМУ №713, суд зазначає наступне.
Сторонами визнається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду, Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу.
З матеріалів пенсійної справи позивача, яка надана на вимогу суду, вбачається, що позивачу після перерахунку пенсії, здійсненої на виконання рішення суду відповідачем не нараховувалась та виплачувалась, зокрема із 01.03.2022, доплата в розмірі 2000,00 грн згідно Постанови КМУ №713.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, враховуючи щомісячні індексації пенсії, які проведені відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023" та доплати до пенсії згідно п.1. абз 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" відповідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №240/1948/23.
Листом відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у встановленні та виплаті спірної доплати та встановивши обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Сторонами визнається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду позивачеві проведено перерахунок пенсії, при цьому, доплата згідно Постанови КМУ №713 була відсутня.
У постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
« 44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а.
Відтак, суд вважає помилковими доводи відповідача про наявний у вказаних правовідносинах факт перегляду основного розміру пенсії позивача після 01.03.2018, а тому вказані дії відповідача визнається судом протиправними.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Звертаючись із цим позовом, позивач позовну вимогу зобов'язального характеру (про зобов'язання вчинити дії - проведення виплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови№713), просив задовольнити з 01 березня 2022 року.
Таким чином, на підставі правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від визнання дій протиправними. З метою відновлення порушеного права позивача, вимогу про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" за період з 01.03 2022 слід задовольнити.
Водночас, суд зазначає, що позивач просить виплачувати пенсію з урахуванням проведеної індексації за 2022 та 2023 роки, проте відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії, її розмір було визначено з урахуванням проведеної індексації пенсійних виплат позивача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги у цій частині не потребують судового захисту, а отже, і не підлягають задоволенню.
Щодо правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі цього Закону, 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до положень статті 2 цього Закону максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом України № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII такого змісту: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України № 2262-XII.
Отже, зазначена правова норма втратила чинність з 20 грудня 2016 року.
Ухвалюючи таке рішення Конституційний Суд України виходив із того, що норми принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Суд стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону України № 2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону України № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону України № 2262-XII.
Додатково суд зауважує, що 12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України розглянув справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та ухвалив рішення, яким визнав оспорювані приписи названого Закону неконституційними.
Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин положення статті 2 Закону України № 3668-VI, на які посилається відповідач, втратили свою чинність.
Суд критично оцінює посилання відповідача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 21 травня 2021 року у справі №347/2083/16 та від 27 січня 2021 року у справі №344/1326/17, з огляду на те, що предмет спору у цій справі стосується питання правомірності перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром особі, якій остання призначена відповідно до Закону України № 2262-XII. Суд також зазначає, що статус позивача та правовий акт, відповідно до якого йому призначено пенсію, має безпосередній вплив на вирішення спірних правовідносин, які виникли у цій справі.
Приміром, щодо посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, суд зазначає, що останній висловлений Судом щодо категорії осіб, яким пенсії призначені як працівникам льотного складу. Відтак, указане свідчить про те, що названа постанова та рішення у цій справі, прийняті за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє їх застосувати у розглядуваному спорі.
Справи № 347/2083/16 та 344/1326/17 стосуються іншого періоду, в який діяла загальна норма частини 1 статті 2 Закону України № 3668-VI, яка встановлювала обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а тому висновки Верховного Суду у них не є релевантними до спірних правовідносин.
Суд наголошує, що положення пункту 2 Постанови №168 до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, оскільки обмеження пенсії позивачу максимальним розміром відбулось на підставі статті 43 Закону України № 2262-XII, а також статті 2 Закону України №3668-VI та стосувалось всього розміру перерахованої пенсії, а не виключно основного розміру пенсії, як передбачено указаним пунктом Постанови №168.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Житомирській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум з 01 березня 2022 року.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містить декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №-713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук