(про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні)
19 січня 2024 року м.Житомир
справа № 240/40502/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання провести донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,-
встановив:
22 грудня 2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №240/40502/21.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що є спадкоємцем після свого батька - ОСОБА_2 . З огляду на зазначене, просить замінити стягувача у адміністративній справі №240/40502/21 - ОСОБА_2 на неї, як спадкоємицю за законом.
Ухвалою суду від 26.12.2023 зобов"язано заявника та відповідача у справі надати суду додаткові докази.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво можливе в будь-якій стадії процесу.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
За змістом частини п"ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, підставою та обґрунтованим доказом правонаступництва заявника для його заміни як сторони у справі є наявність документів, визначених законом про те, що права та обов'язки померлого перейшли до заявника.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №240/40502/21 позов ОСОБА_2 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 30 травня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 30 травня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 листопада 2023 року заявник - ОСОБА_1 не є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який є позивачем у даній справі, оскільки державним нотаріусом при видачі свідоцтва враховано договір про поділ спадщини. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки.
Таким чином, з врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 .
Статтею 1267 Цивільного кодексу України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1).
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (ч.2).
Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (ч.3).
Однак, заявником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження права на спадщину, щодо якої вона звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що надання свідоцтва про право на спадщину за законом, яким підтверджено успадкування земельної ділянки, за наявності інформації про існування договору про поділ спадщини, недостатньо для визнання заявниці правонаступником (спадкоємцем) з метою заміни стягувача по справі, оскільки саме з вказаного свідоцтва слідує, що заявниця не є єдиним спадкоємцем померлого.
Окрім того, наданий заявником лист управління ведення реєстру територіальної громади №10-10/6723/2023 від 02.11.2023, свідчить, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання позивача - ОСОБА_2 та ще 4 осіб.
Суд зауважує, що положеннями статті 1227 Цивільного кодексу України фактично встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Проте, заявницею не надано відповідних доказів, з яких би слідувало, що вона набула право на все майно, його частку (або конкретно на недоотримані позивачем суми пенсійних виплат) позивача у справі.
Враховуючи викладене, заявником не було надано належних доказів на підтвердження факту та підстав для правонаступництва, з огляду на вказане, у задоволенні заяви про заміну стягувача слід відмовити.
Керуючись статтями 52, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Горовенко